STEPS – дослідження факторів ризику неінфекційних захворювань
Що таке STEPS? Дослідження STEPS відображає поетапний підхід ВООЗ до епідеміологічного нагляду за факторами ризику НІЗ і є простим, стандартизованим методом збирання, аналізу і поширення даних у країнах — членах ВООЗ.
Інструмент STEPS охоплює три різних рівня оцінювання факторів ризику — ТРИ КРОКИ: анкетування, фізичні вимірювання та біохімічні аналізи.
Результати досліджень можна використовувати не тільки для вивчення тенденцій всередині країни, але й для порівнянь між країнами. Зокрема, вони містять соціально-демографічні показники, дані про рівень вживання алкоголю і тютюну, харчування, фізичну активність, результати вимірювань артеріального тиску, глюкози, холестерину, інформацію щодо наявності хвороб системи кровообігу, дані фізичного огляду й біохімічні показники.
У світі більш ніж 130 країн хоча б одного разу брали участь у STEPS. У деяких країнах таке дослідження відбувалося кілька разів, в Україні У 2019 році — організовано вперше. Вибірка учасників для опитування була рандомізованою, але репрезентативною для країни в цілому. Загалом до вибірки було включено 7700 дорослих у віці 18–69 років, а частка тих, хто прийняв участь становила 57% (4409 респондентів).
Відомо, що НІЗ — як-от серцево-судинні захворювання, рак, діабет, хронічні респіраторні захворювання, психічні захворювання — є головною причиною смертності у світі. Основними причинами розвитку НІЗ є біологічні фактори ризику (підвищення артеріального тиску, рівня глюкози, холестерину, надлишкова вага та ожиріння), поведінкові фактори (споживання тютюну й алкоголю, нездорове харчування, недостатня фізична активність) і фактори навколишнього середовища (забруднення та інші).
НІЗ в Україні є причиною більш ніж 80% втрачених років потенційного життя через передчасну смертність та інвалідність, а також близько 90% всіх смертей з високим рівнем передчасної смертності, особливо від серцево-судинних захворювань.
Чому це важливо?Маючи об’єктивні дані щодо поширення факторів ризику, можна розробляти і втілювати дієві політики для профілактики та контролю за поширенням неінфекційних хвороб, аналізувати, які заходи працюють, а які – ні, та зрештою – навчитися успішно їм протидіяти на національному рівні і цим зменшити смертність від них.
Результати дослідження STEPS. Дослідження виявило дуже високу поширеність НІЗ та їх поведінкових та біологічних факторів ризику в Україні
У 2019 році третина населення у віці 18–69 років в Україні були курцями тютюну. Половина (50,3%) усіх чоловіків і кожна шоста (16,7%) жінка повідомили, що вони курили в останні 30 днів. Це одне з найвищих зафіксованих значень серед країн, в яких нещодавно проводилося опитування STEPS, як серед чоловіків, так і серед жінок, і демонструє збільшення цього показника у порівнянні з попередніми опитуваннями в Україні. Все частіше використовувалися нові тютюнові продукти, такі як системи нагрівання тютюну та електронні сигарети, особливо молодшими групами населення, а також кальян, яким користувалися 18,7% населення у віці 18-29 років. Кожен п’ятий курець (21%), безуспішно намагався відмовитись від куріння протягом останніх 12 місяців; частка була особливо високою серед жінок у віці 18–29 років, де майже половина (48,8%) робили безуспішну спробу кинути курити
Щодо споживання алкоголю в Україні, було виявлено, що його вживання було частим, а рівень високим. Дві третини чоловіків і майже половина жінок повідомили, що вживали алкоголь протягом останніх 30 днів, при цьому кожна п’ята особа (19,7%) вживала шість і більше доз алкоголю за епізод вживання (надмірне епізодичне вживання). Це один з найвищих рівнів серед тих, які було проаналізовано. Надмірне епізодичне вживання алкоголю було втричі вищим серед чоловіків (29,5%) у порівнянні з жінками (9,4%). Симптоми, пов’язані з алкогольною залежністю, були помітні серед осіб, які вживали алкоголь протягом останніх 12 місяців, і зустрічалися в три-чотири рази частіше серед чоловіків, ніж серед жінок. Кожна восьма особа (12,7%) повідомила, що не могла припинити пити після початку вживання, а кожна десята (10,8%) – що наступного дня не змогла виконати те, що зазвичай від неї очікували. Аби полегшити похмілля кожна восьма особа (13,2%) випивала вранці.
Низьке споживання овочів та фруктів. ВООЗ рекомендує щодня їсти щонайменше п'ять порцій фруктів та овочів. Це приблизно 400 грамів. В Україні частка населення, яка притримувалася цього, становить понад третину, решта людей — їдять значно менше чи не споживають овочі і фрукти взагалі.
Надмірне споживання солі. Загалом солі їдять багато і активно, як і додають різні солоні соуси до їжі. Середнє споживання солі становило 12,6 г на добу, що більш ніж вдвічі перевищує рекомендовану норму. Лише 13% людей мали рівень споживання солі у межах норми (норма — це 5 грамів).
Рівень фізичної активності — чи не найкращий показник з дослідження. Люди здебільшого активні, але не через додаткові фізичні заняття, а роботу. ВООЗ рекомендує дотримуватися рекомендації принаймні 150 хвилин фізичної активності середньої інтенсивності, або еквіваленту, щотижня. За даними дослідження, цього не дотримуються всього 10% людей
Надмірна вага та ожиріння. В Україні поширення надмірної ваги (яку визначають за індексом маси тіла) є одним із вищих серед країн Східної Європи та Центральної Азії і становить майже 60%. Ожиріння має майже чверть населення. На момент опитування, жінки страждали ожирінням частіше, ніж чоловіки.
В середньому майже третина людей мали підвищений тиск, 40% — підвищений рівень холестерину в крові, 7% — рівня цукру в крові. Помітні тенденції, пов’язані з цими факторами ризику — досить низька обізнаність щодо цих проблем, при цьому прийом ліків для контролю станів різниться — гірше приймають ліки для контролю тиску, хоча знають про свій діагноз, найкраща ситуація з підвищеним рівнем холестерину — люди приймають ліки для контролю майже постійно.
Чверть людей у віці 40-69 років мала високий прогнозований показник серцево-судинної катастрофи (інсульту чи інфаркту). Але лише третина з цих осіб з групи високого ризику отримували ліки та консультації з метою їхньої профілактики
Висновок
Незбалансований раціон, як-от відсутність в ньому джерел клітковини, багато жирної, процесованої та солоної їжі, брак фізичної активності, куріння, надмірне вживання алкоголю, пов’язані з цим високий тиск, надмірна вага та підвищення рівня цукру в крові і високий рівень холестерину — це ті фактори, які роблять найбільший внесок у розвиток неінфекційних хвороб. Погана новина — ці фактори дуже поширені. Хороша — їм можна досить просто запобігти за допомогою зміни способу життя на більш здоровий.
Матеріали адаптовано на основі:
Дослідження STEPS: поширеність факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні у 2019 році. Копенгаген, Європейське регіональне бюро ВООЗ; 2020. Ліцензія: CC BY-NC-SA 3.0 IGO
Тут головні підсумки дослідження та порівняння результатів з іншими вибраними країнами.
Тут розширені результати.
_thumb_wide.jpg)
