Туберкульоз та SARS-CoV-2: смертельний тандем в умовах пандемії
Як і туберкульоз, нова коронавірусна інфекція вражає легені, а її симптоми – кашель і підвищена температура – можуть нагадувати туберкульоз. Є ймовірність, що люди з ураженням легень, зокрема, хворі на туберкульоз, або люди з ослабленим імунітетом, як при високому вірусному навантаженні на тлі ВІЛ-інфекції, у разі зараження COVID-19 будуть переносити коронавірусну інфекцію в більш важкій формі.
Хоча досвід лікування COVID-19 у хворих на туберкульоз залишається обмеженим, очікується, що у людей, хворих на туберкульоз та COVID-19, результати лікування можуть бути гіршими, особливо якщо лікування туберкульозу буде перервано. Хворі на туберкульоз повинні вживати заходів обережності, рекомендованих органами охорони здоров'я, задля захисту від COVID-19 і продовжувати лікування туберкульозу відповідно до призначень лікаря. У людей, хворих на COVID-19 і туберкульоз, спостерігаються схожі симптоми, такі як кашель, лихоманка і утруднене дихання. Служби охорони здоров'я, в тому числі національні, та місцеві програми по боротьбі з туберкульозом, повинні бути активно залучені в забезпечення ефективного і швидкого реагування на пандемію COVID-19, у поєднанні із збереженням протитуберкульозних служб. Робота з моделювання передбачає, що якщо пандемія COVID-19 призведе до глобального скорочення очікуваного виявлення туберкульозу на 25% протягом 3 місяців – а це реалістична можливість, враховуючи рівні перебоїв в роботі протитуберкульозних служб, які спостерігаються в багатьох країнах, – тоді можна було б очікувати 13% зростання смертності від туберкульозу, який повертає нас до рівня смертності від туберкульозу, який був 5 років тому.
Група дослідників з Університетського коледжу Лондона вважає, що в умовах поширення коронавірусної інфекції першочерговим завданням має стати підтримка безперервності програм по лікуванню туберкульозу, ВІЛ та малярії. «Наші результати підкреслюють надзвичайно складні рішення, які стоять перед політиками. Добре керовані, довгострокові заходи можуть запобігти більшості смертей завдяки запобіганню пандемії COVID-19; проте, якщо втручання (в роботу системи охорони здоров'я) не будуть добре організовані, вони можуть привести до значного зростання смертності від інших причин», – йдеться в дослідженні.
Однак зараз, коли пандемія коронавірусу поширюється світом, споживаючи глобальні ресурси охорони здоров'я, карантинні обмеження і збої в постачаннях ліків можуть збільшити кількість жертв і загрожують прогресу в боротьбі з туберкульозом, а також з ВІЛ і малярією. Тисячі людей по всьому світу, хворих на туберкульоз, можуть залишитися без медичної допомоги через пандемію COVID-19, а значить, смертність від цього захворювання в майбутньому може зрости. Про це йдеться в дослідженні міжнародної організації Stop TB Partnership.
Міжнародна медична гуманітарна організація «Лікарі без кордонів»/Medecins Sans Frontieres (MSF) попередила про те, що епідемія COVID-19 створила перешкоди у виявленні та лікуванні хворих на туберкульоз в Україні. Починаючи з 2018 року MSF реалізує проект з лікування туберкульозу у партнерстві з обласним протитуберкульозним диспансером на Житомирщині. У період з квітня по липень 2020 року організація відстежувала вплив COVID-19 на лікування хворих на туберкульоз у регіоні. Як повідомила прес-служба MSF, карантин у зв’язку з COVID-19 створив низку обмежень у доступі до протитуберкульозної медичної допомоги. Спостерігалося значне скорочення у наданні послуг, зокрема тестуванні на туберкульоз та наборі нових пацієнтів на лікування. В організації констатують, що система охорони здоров’я України ще повністю не адаптувалася до нової реальності. «Коли пацієнт телефонує своєму сімейному лікарю і повідомляє, що у нього кашель і підвищена температура, він проходить обстеження лише на COVID-19, але не на туберкульоз. Хворі на туберкульоз втрачають можливість отримати своєчасну діагностику та належне лікування. Їхній стан лише погіршуватиметься, а також зросте ризик поширення хвороби», - зазначає Ольга Труш, менеджер MSF з питань медичної діяльності.
Таким чином, спалах COVID-19 може відкинути людство в боротьбі з туберкульозом на п'ять-вісім років назад. У довгостроковій перспективі є ще більш тривожний наслідок: число стійких до ліків форм захворювань збільшиться. З тих пір, як більше 60 років тому для боротьби з туберкульозом були використані перші антибіотики, деякі мікобактерії туберкульозу розвинули здатність виживати, незважаючи на ліки, і ця здатність передається їх нащадкам.
Що ж робити? Необхідно вживати заходів для обмеження передачі туберкульозу та COVID-19 у місцях скупчення людей і в медичних закладах відповідно до основних принципів ВООЗ. До обох цих захворювань застосовуються адміністративні та індивідуальні заходи захисту (наприклад, базова профілактика інфекційних захворювань і боротьба з ними, етикет при кашлі, сортування пацієнтів). Надання профілактичного лікування туберкульозу повинно підтримуватися в максимально можливій мірі.
Точні діагностичні тести необхідні як для туберкульозу, так і для COVID-19. Тести повинні бути доступними для людей з респіраторними симптомами, які можуть бути схожими для цих двох захворювань. Протитуберкульозне лікування відповідно до останніх рекомендацій ВООЗ має бути забезпечене для всіх хворих на туберкульоз, у тому числі які знаходяться на карантині COVID-19, і пацієнтів з підтвердженим захворюванням COVID-19. Всім пацієнтам повинні бути надані адекватні запаси протитуберкульозних препаратів, які вони можуть забрати додому, щоб забезпечити завершення лікування без необхідності відвідувати лікувальні центри для отримання ліків. Слід активізувати використання цифрових технологій охорони здоров'я, зокрема застосування телемедицини для підтримки пацієнтів та програм за рахунок поліпшення комунікації, консультування, догляду та управління інформацією. Відповідно до рекомендацій ВООЗ такі технології, як електронні монітори прийому ліків і відео-терапія, можуть допомогти пацієнтам завершити лікування туберкульозу.
MSF наполягає: до поточного скринінгу на COVID-19 необхідно внести анкету для скринінгу на туберкульоз. Крім того, хворим з підозрою на туберкульоз та підтвердженими випадками необхідно надавати пріоритет у проведенні безоплатного ПЛР-тестування на COVID-19 та забезпечити ранній початок лікування туберкульозу. В Україні слід вжити заходів для поліпшення скринінгу на туберкульоз та забезпечення безперервності лікування, наголошують «Лікарі без кордонів».
