МРТ та ангіографія в діагностиці та візуалізації венозного синусового тромбозу
Церебральний венозний тромбоз є рідко діагностованим захворюванням з варіабельною і часто неспецифічною клінічною картиною,яке може бути викликане широким спектром етіологічних факторів. В основі даного захворювання лежить оклюзія дуральних синусів та вен мозку. Найбільш часто дане захворювання зустрічається в пацієнтів молодого та середнього віку,більшість із яких - жінки 20-35 років.
Факторами ризику є:
-травми голови;
-пухлини мозку;
-інфекції (отит,мастоїдит,синусит,менінгіт);
-гормональний дисбаланс (вагітність,прийом контрацептивів);
-хірургічне втручання;
-дегідратація;
-онкологічні та гематологічні захворювання.
При цьому в 15% випадків причина розвитку синус-тромбоза залишається по сьогоднішній день невстановленою.
Клініка:
Найбільш частий симптом тромбозу венозних синусів - інтенсивний головний біль,що є відображенням розвитку внутрішньочерепної гіпертензії. Вона нагадує біль як при субарахноїдальному крововиливі і купірується анальгетиками. Крім того до інших симптомів даного захворювання відносять:
-фокальний неврологічний дефіцит;
-судоми;
-афазія;
-порушення пам'яті;
-втрата або зміна свідомості (оглушення,стопор,кома);
-порушення зору;
-менінгеальний синдром.
МРТ є найбільш чутливим та специфічним методом діагностики тромбозу центральних венозних синусів. На МРТ можлива безпосередня візуалізація тромба в просвіті синуса .При виконанні традиційних МР-послідовностей, незмінений синус твердої мозкової оболонки візуалізується у вигляді зони випадіння сигналу (так званий «феномен пустоти потока»).Таким чином,тромбоз венозного синуса часто проявляється у вигляді відсутності феномену «пустоти потока»,що найбільш чітко візуалізується на FLAIR і T2-зважених зображеннях.
МР-сигнал від тромбу залежить від стадії захворювання і відображає стадії розпаду гемоглобіну (оксигемоглобін,дезоксигемоглобін,метгемоглобін і гемосидерин).Так, в гостру стадію тромб в просвіті синуса виглядає як ділянка ізоінтенсивного сигналу на Т1- зважених зображеннях і гіпоінтенсивного на Т2-зважених зображеннях; в підгостру стадію тромб має підвищений сигнал на Т2 і на Т1-зважених зображеннях.На цій стадії на зображеннях,паралельних ходу синуса, можна найбільш чітко простежити протяжність тромбозу. В хронічній стадії яскравість МР-сигнала на Т1-зважених зображеннях від згустка зменшується, що повязано з його частковим фіброзуванням і можливою реканалізацією .
Крім того важливим додатковим методом МР діагностики церебрального венозного тромбозу є магнітно-резонансна венографія. Магнітно-резонансна венографія може бути виконана без внутрішньовеного контрастування з використання Time of Flight або Phase-Contrast методик. Методика TOF частіше використовується в клінічній діагностиці, оскільки володіє меншою чутливістю до артефактів від турбулентного кровотоку і коротким часом збору даних. Головною МР-ознакою тромбоза при МРВ є відсутність сигналу від кровотоку в місці передбачуваної оклюзії синуса. Однак потрібно не забувати ,що це не завжди відображає справжню картину стану синуса із-за великої варіабельності будови венозної системи гловного мозку.
Отже,магнітно-резонансна томографія і магнітно-резонансна венографія є найбільш точними та високочутливими методами діагностики тромбозу церебральних венозних синусів, однак для підвищення достовірності діагностики тромбозу мозкових вен і синусів слід враховувати і результати інших методів дослідження, в тому числі комп’ютерної томографії і КТ-ангіографії.
_thumb_wide.jpeg)
_thumb_wide.jpg)
