ІІІ конгрес по Просвітництву
Українська гуманітаристика успішно інтегрується у світовий академічний простір і представлена на різних дослідницьких платформах та в глобальних наукових мережах. Однією з найбільш динамічних громадських структур науковців є Українське товариство з дослідження XVIII століття, яке засноване у 2021 р. іоб’єднує гуманітаріїв, що вивчають цей переломний період становлення модерної європейської цивілізації. Принципово важливим є те, що студіювання історії та культури України XVIII століття відбувається на тлі загальноісторичних процесів поступу наукового знання та технологій, освіти та мистецтва, динамічних змін суспільних структур та формування явища «розумного правління» («освіченого абсолютизму»). На своєму XVI-му конгресі в Римі Міжнародне Товариство дослідження XVIII століття (International Society for Eighteenth-Century Studies (ISECS) включило український підрозділ до свого складу у якості асоційованого члена. Таким чином, Українське товариство з дослідження XVIII століття швидко інтегрувалося в міжнародний науковий простір, підтримуючи найбільш інтенсивні контакти з українознавчими центрами США, Канади, Польщі та інших європейських країн.
Інституційної єдності цій академічній спільноті крім її комунікативної мережі надає видання періодичного бюлетеня а також проведення зустрічей, включаючи й представницькі форуми з великою кількістю дискусійних платформ та окремих учасників. Цьогоріч на 4-6 грудня було заплановано проведення вже ІІІ конгресу Українського товариства з дослідження XVIII століття, котрому передувала велика організаційна робота. Тема конгресу була наступною «УКРАЇНА ТА ПОЛЬЩА у XVIII столітті У ТЕКСТАХ ТА ДОКУМЕНТАХ ЕПОХИ: СУСПІЛЬСТВО, КУЛЬТУРА, МИСТЕЦТВО» («EIGHTEENTH-CENTURY UKRAINE AND POLAND IN THE TEXTS AND DOCUMENTS OF THE EPOQUE: SOCIETY, CULTURE, ARТ»).
У ХІХ-й секції конгресу «Poland and Ukraine in Western and Northern European writings in the Enlightenment age» була презентована доповідь старшого викладача кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Сергія Гануса «Річ Посполита у системі ментально-географічних координат німецького Просвітництва: приклад Йоганна Ґеорґа Адама Форстера», котра стосувалась образу Речі Посполитої у системі ментально-географічних та історико-імагологічних координат німецького Просвітництва XVIII століття.
Принагідно відзначимо, що в останній день роботи конгресу відбулись загальні збори громадської академічної спільноти, на котрих Президентом Українського товариство з дослідження XVIII століття було обрано відомого історика козаччини, доктора історичних наук, доцента Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Олексія Сокирка.
