Роль запалення, асоційованого з Helicobacter pylori, в розвитку раку шлунка

Рак шлунка є провідною причиною смертності від раку в усьому світі, з майже 1 мільйоном нових випадків і приблизно 750 000 смертей на рік.

Існують дані, що розвиток раку шлунка розпочинається з хронічного активного гастриту, а також йому передують атрофічний гастрит, кишкова метаплазія та дисплазія. Рак шлунка є багатофакторним захворюванням. Окрім факторів навколишнього середовища, особливостей харчування та генетичних факторів, його патогенез тісно пов’язаний з інфекцією Helicobacter pylori (HР). Науковці стверджують, що інфікування HР викликає ініціацію хронічного активного гастриту, що призводить до аденокарциноми, яка становить близько 90% випадків раку шлунка. Саме тому, вивчення патофізіологічних механізмів запалення шлунка, спричиненого HР, є актуальним питанням гастроентерології та онкології.

Helicobacter pylori є грамнегативною бактерією, яка колонізується в епітелії шлунка. На сьогодні виділяють кілька основних патогенетичних механізмів НР-асоційованих захворювань, а саме: пряма пошкоджуюча дія на слизову та секреція токсинів; непряма дія через порушення шлункової секреції - підвищення секреції гастрину, пепсиногену і соляної кислоти; порушення сигнальних механізмів епітеліоцитів; активація клітин запалення з подальшим виділенням медіаторів запалення та НР-стимульовані автоімунні реакції.

НР індукує системну та місцеву імунну відповідь. В епітелії шлунка інфікованих осіб підвищений рівень інтерлейкіну (IL)-1β, IL-2, IL-6, IL-8, IL-10 та фактору некрозу пухлин-α. Порушення регуляції IL-1β, зокрема, поліморфізм IL-1β-511T, виявляється у багатьох пацієнтів із шлунковою метаплазією. Поліморфізм гена IL-1β також збільшує продукцію IL-1β, який пригнічує секрецію соляної кислоти. Таким чином, інфекція НР сприяє експресії IL-1β, що призводить до канцерогенезу шлунка через його дію як на запальні, так і на епітеліальні клітини. Продукція антитіл не лише не викликає ерадикації НР, а навіть сприяє ушкодженню слизової шлунка.

Дослідження останніх десятиліть показали, що НР має онкогенний вплив на слизову оболонку шлунка через складну взаємодію між бактеріальними факторами, генетичною схильністю та факторами навколишнього середовища. Незважаючи на те, що більшість людей з інфекцією НР не мають жодних клінічних симптомів, у 1–3% людей із довготривалою інфекцією розвивається аденокарцинома шлунка. Хоча HР є одним із найбільш вивчених факторів ризику злоякісного новоутворення шлунка, тим не менш, багато подій у цьому пухлинному процесі залишаються нез’ясованими.

• Навчально-науковий інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки