ОСНОВНІ АСПЕКТИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ
Серцево-судинні захворювання (ССЗ), переважно атеросклеротичного ґенезу, займають провідне місце серед причин смертності в економічно розвинених країнах, впливають на середню тривалість життя і наносять великі економічні збитки суспільству через непрацездатність, інвалідність та передчасну смертність населення потенційно активного віку.
Стратегія активної серцево-судинної профілактики, спрямованої як на попередження розвитку ССЗ у здорових осіб, так і на профілактику виникнення серцево-судинних катастроф у кардіологічних пацієнтів повинна бути признана пріоритетним напрямком сучасної медицини.
Які стратегічні напрямки в профілактиці ССЗ є сьогодні найбільш важливими?
Основними заходами профілактики ССЗ є раннє виявлення факторів ризику (ФР), проведення загальної оцінки ризику розвитку ССЗ та виконання заходів, спрямованих на зниження загального ризику за допомогою впровадження засад здорового способу життя та корекції ФР – медикаментозної та немедикаментозної.
Які фактори ризику розвитку ССЗ підлягають модифікації?
Загальновизнаними модифікованими ФР розвитку ССЗ є: артеріальна гіпертензія,
порушення обміну ліпідів та глюкози, а також фактори, які визначаються способом життя, зокрема
тютюнопаління, нездорове харчування, недостатня фізична активність, соціальні фактори,
психологічні риси особистості.
Які основні принципи оцінки серцево-судинного ризику згідно сучаснихрекомендацій?
Пацієнти із задокументованим ССЗ, цукровим діабетом; помірною та тяжкою хронічною хворобою нирок; дуже високим рівнем індивідуальних ФР (артеріальний тиск (АТ) > 180/110 мм рт. ст., загальний холестерин > 8 ммоль/л, холестерин ліпопротеїдів низької щільності > 4,9 ммоль/л), сімейною гіперхолестеринемією автоматично відносять до категорії високого чи дуже високого серцево-судинного ризику (ССР).
Для всіх інших асимптомних дорослих старше 40 років з метою оцінки загального кардіоваскулярного ризику рекомендовано використовувати шкалу SCORE, яка оцінює 10-річний
ризик першої фатальної атеросклеротичної події, а також раптової кардіальної смерті. Шкала
SCORE є зрозумілою та простою у використанні: застосовуючи декілька показників – вік, стать,
статус паління, систолічний артеріальний тиск і рівень загального холестерину, лікар може
віднести пацієнтів в одну з 4 категорій ССР: дуже високий, високий, помірний та низький.
Які практичні поради слід надати пацієнту?
Сімейний лікар повинен пропонувати виконувати прості правила здорового серця:
-уникати вживання нікотину в будь-якій формі;
-впроваджувати здорове харчування з низьким вмістом насичених жирів і акцентом на
цільнозернові продукти, овочі, фрукти та рибу;
-виконувати фізичні навантаження помірної інтенсивності протягом 3,5‑7 год на тиждень
або 30‑60 хв більшість днів;
-проводити контроль маси тіла з огляду на індекс маси тіла (20‑25 кг/м 2 ) та окружність талії
(< 94 см у чоловіків та < 80 см у жінок).
Також слід утримувати АТ на оптимальному рівні, підтримувати вміст глюкози крові на рівні < 6 ммоль/л та дотримуватись цільових рівнів холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) відповідно до визначеного індивідуального ССР конкретного пацієнта.
Дотримання цих простих правил допоможе суттєво знизити ризик розвитку таких грізних захворювань як інфаркт міокарда, стенокардія, інсульт.
Які сучасні принципи контролю артеріального тиску?
Нормалізація АТ – найбільш ефективний та простий спосіб попередження розвитку інсульту та інших серцево-судинних подій. Слід досягати цільового рівня АТ ˂140/90 мм рт. ст., а при гарній переносимості для осіб молодше 65 років – ˂130/90 мм рт. ст. (але не нижче 120/70 мм
рт. ст.). Сьогодні необхідність і інтенсивність антигіпертензивної терапії визначається не тільки
рівнем артеріального тиску, а й загальним серцево-судинним ризиком. Пріоритетним напрямком
є комбіноване лікування із застосуванням фіксованих комбінацій в одній таблетці, що значно
підвищує прихильність пацієнтів до лікування.
Які сучасні принципи досягнення цільових рівнів ХС ЛПНЩ?
Поряд з модифікацією способу життя пріоритетним залишається контроль ліпідного профілю за допомогою застосування статинів у дозах, що забезпечують досягнення цільового рівня ХС ЛПНЩ залежно від ступеня ССР. Статини не лише зменшують рівень атерогенних фракцій ліпідів, а й підвищують антиатерогенну фракцію холестерину ліпопротеїдів високої щільності та мають низку плейотропних ефектів – збереження і відновлення бар’єрної функції ендотелію, судинорозширювальний ефект унаслідок збільшення синтезу оксиду азоту, протизапальний, антитромботичний, антипроліферативний, антиішемічний та антиаритмічний впливи. Сучасна статинотерапія в адекватних дозах є ефективним методом як первинної, так і вторинної профілактики ССЗ, що забезпечує суттєве зниження ризику фатальних серцево-судинних подій та смерті в пацієнтів усіх категорій кардіоваскулярного ризику. За відсутності протипоказань не призначення статинів пацієнтам, які її потребують, є грубою лікарською помилкою.
Чи впливає пандемія COVID-19 на зміну стратегії ведення пацієнтів?
В умовах пандемії COVID-19 обов’язково потрібно продовжувати лікування антигіпертензивними препаратами (не скасовувати через пандемію) в тому числі інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту або блокторами рецепторів до ангіотензину ІІ (відповідно до існуючих рекомендацій з лікування артеріальної гіпертензії, зокрема, рекомендації ESC 2018 року).
Статинотерапія сприяє зниженню ризику тяжкого перебігу чи смерті від ускладнень COVID- 19 у пацієнтів високого та дуже високого ризику. Тому слід обов’язково продовжувати застосування статинотерапії, якщо хворий вже її отримує та призначати статини пацієнтам, що їх потребують, якомога раніше.
