30 літрів бограчу та добрі справи, або Як математики відзначали виїзний День факультету
Понад 120 студентів та 20 викладачів факультету математики та цифрових технологій головний день свого підрозділу провели в Анталовцях, але не тільки відпочивали на природі, а й взяли участь в зборі коштів. Небайдужі викладачі та студенти зібрали понад 10 тисяч гривень на засоби зв’язку батальйону, що зараз знаходиться поблизу Бахмута (де добровольцем служить чоловік викладачки кафедри математики та цифрових технологій). Це не перші донати математичного факультету. У перший місяць війни викладачам вдалося зібрали майже 20 тисяч гривень, передали волонтерам «Руху підтримки закарпатських військових».
Це була перша поїздка після ковідних часів та повномасштабного вторгнення за межі університету. Останні події в країні дуже вплину на студентське життя. Більшість стали замкнутими в віртуальному просторі, майже нічого не знали одне про одного в реальному житті. Така ситуація й підштовхнула організувати масову, але водночас й корисну подію.
Павло Мулеса, завідувач кафедри кібернетики і прикладної математики, розповідає: «Більше п’яти років перебуваю на посаді заступника декана з виховної роботи. За цей час організували багато заходів, але вперше такий потужний за кількістю учасників. Спочатку ідея мене насторожила. Востаннє я так переживав, коли ми побили рекорд масового підйому на Говерлу (8 автобусів зі студентами та викладачами УжНУ, один з яких був саме з математиками). Коли повернулися, відчув себе щасливою людиною. Відповідальність надто велика. Проте ідею подали студенти, а ми, викладачі, відгукуємося на пропозиції. Теперішню ідею теж втілили за ініціативою молоді, тому і вирішили зробити такий «виїзний день факультету». До того ж на території церковної громади, щоб додатково підкреслити наміри саме культурного відпочинку. До нас навіть долучився отець Ярослав Данко, який завжди проводить разом з ФМЦТ екскурсію Ужгородом (розповідає про особливості кафедрального собору) для першокурсників на перше вересня. Це вже традиція, яка триває майже 10 років».
Також окрему лекцію про історію побудови місцевої церкви Іона-Павла розповів настоятель храму Василь Кузьма. До слова, його дружина – випускниця математичного факультету. А в кінці екскурсії математики отримали в подарунок магнітики з зображенням церкви.
Насправді для молоді пропонувалося багато інтерактивів. Кожен знайшов своє, адже можна було пограти в волейбол, футбол, бадмінтон, різноманітні настільні ігри. Було місце й для смачної кухні, готували барбекю та бограч з перчинкою. Крім того, відбувався постійно цікавий team-building зі студентами, викладачами та випускниками факультету.
Ідею організувати саме виїзний День Першокурсника подала Даніела Рошко, голова Студентської Ради ФМЦТ. Дівчина згадує, що планували поїздку ще у вересні, але через війну відклали до весни. «Узагалі захід планувався до 80 осіб, але бажаючих виявилось дійсно багато, тому ми практично примножили кількість учасників до 141 людини. Звісно, підготовка була не легкою. Подібних заходів ще не було. Мали продумати все до деталей. Більше 400 кілограм їжі та напоїв, ковдри, мʼячі, казанки – це все організувати було важко, і кожен момент ніби шепотів «будь обережна, тут може не вийти». Така кількість людей, масштабна територія, три великі автобуси – це все неабияка відповідальність»..JPG)
Факультет працював злагодженим механізмом, де кожен мав свої обов’язки: хтось відповідав за кухню, хтось слідкував за загальним порядком. Станіслав Скорондяк, студент цього ж підрозділу, пояснює: «У нас була організована група студентів, яка в свою чергу була розбита на підгрупи з декількох чоловік, котрі працювали на кухні, дивилися за порядком, відповідали за спортивний відпочинок, закупівлю продуктів, приготування шашлика, і які відповідали за різні дрібниці (підготовка деревини, сервірування столу, прибирання тощо). Я ж був закріплений за спорт. Оскільки цей захід був націлений не тільки на відпочинок, а й на збір коштів для наших воїнів ЗСУ, то наша поїздка мала подвійну користь. А ще була можливість поспілкуватися з викладачами в неформальній обстановці. На мою думку проводити такі заходи надзвичайно важливо».
Узагалі обрана територія дуже вдало організована для відпочинку. Є доступ до води, електрики, адже там постійно проводять дитячі табори. За словами завідувача кафедри, дружно працювали всі, викладачі долучалися до всіх процесів. Ще одним подвигом було знайти казанок для бограчу на більше ніж 30 л. Адже не хотіли варити в двох різних, щоб не втратити оригінальний смак, до того ж мимоволі символічно таким чином вдалося поєднати всіх, здружити.
Подібна атмосфера припала до душі студентці підрозділу Ганні Ціпак: «Поїздка унікальна тим, що молодь має змогу побути на одному рівні з викладачами, знайти спільну мову, якщо не вдавалося цього раніше. До того ж, завжди подобалися активності. Коли вперше почула про захід, почала агітувати одногрупниць, щоб всі разом поїхали. Не вистачає згуртованості в групі, а це чудова можливість побути більше часу разом. Багато упередженостей зникло, ця поїздка багато змінила. Такі збори потрібно робити частіше. Знайшла нових друзів, бо в університеті важко знайомитися, кожен зайнятий своїми справами. А ще зрозуміла, шо проблемами можна ділитися й з викладачами. Отримала більше енергії та відпочила».
Такі поїздки допомагають налагодити зв'язок, що втратився доки всі змушені були навчатися за допомогою монітора. Проте студентський запал так легко не скорити, і не варто забувати, що кожен має робити свою роботу на своєму місці, щоб наблизити перемогу якомога скоріше!
За інформацією факультету математики та цифрових технологій
3_thumb_wide.jpg)
