Від дипломатії до музики: в Ужгороді відбулася міжнародна конференція молодих дослідників
Як культура впливає на міжнародні відносини, мова – на порозуміння між спільнотами, а історична пам’ять – на стійкість суспільства? Ці та інші питання об’єднали учасників V Міжнародної наукової конференції студентів та молодих дослідників «Глобальні виклики та культурні взаємодії – міждисциплінарний вимір сучасності», яка відбулася 5–6 листопада 2026 року.
Організаторами конференції стали кафедра полікультурної освіти та перекладу факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського університету, кафедра філології Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ та кафедра теорії музики Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка.
Конференція поєднала очний та дистанційний формати, а її робочими мовами були українська й англійська. Програма охопила шість секцій і представила дослідження авторів із закладів вищої освіти України, Угорщини, Чехії та Австрії. Поруч із питаннями дипломатії та інформаційної безпеки – література, переклад, музичне мистецтво, освіта, маркетинг і туризм. Така широта тем дала змогу розглянути сучасні виклики крізь призму досвіду різних наукових галузей.
Пленарне засідання: початок міждисциплінарного діалогу
Відкриття конференції та пленарне засідання відбулися 5 листопада в малій залі засідань Вченої ради Ужгородського університету з можливістю онлайн-долучення.
До учасників із вітальними словами звернулися Лариса Капітан, в. о. проректора з науково-педагогічної роботи Ужгородського університету; Імре Сакал, проректор з наукової роботи та питань якості освіти Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ; Юрій Рибак, проректор з наукової роботи Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка; Віталій Андрейко, декан факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського університету.
Модерували пленарне засідання студенти факультету історії та міжнародних відносин Надія Соболь та Юрій Головнич. Студентська участь у конференції не обмежувалася доповідями: молоді дослідники також модерували більшість секцій, здобуваючи досвід ведення наукового діалогу.
Секція 1. Геополітичні трансформації та культурні виміри міжнародних відносин
Як держава вибудовує довіру до себе у світі та яку роль у цьому відіграє культура? Доповіді першої секції, яку модерувала Надія Соболь, стосувалися «м’якої сили», гуманітарної й культурної дипломатії, стратегічних комунікацій та міжнародного образу України.
Серед тем – інтеграція молоді, українські наративи в європейському політичному просторі, можливості посилення дипломатії України в країнах Глобального Півдня. Окрему увагу було приділено використанню відкритих даних та OSINT для ухвалення зовнішньополітичних рішень. Літературознавчий погляд на культурну ідентичність у романі Зеді Сміт «Білі зуби» доповнив політичну проблематику секції.
Секція 2. Історична пам’ять та культурна спадщина в сучасному світі
Друга секція під модерацією Тетяни Меркулової об’єднала історичні й літературознавчі дослідження навколо питань пам’яті, ідентичності та осмислення минулого.
У тематиці доповідей поєдналися антиутопії Джорджа Орвелла й Рея Бредбері, історична пам’ять у романах Кадзуо Ішіґуро та художнє осмислення любові у «Казці» Стівена Кінґа. Історичний напрям охопив інституційні перетворення на землях Чеської корони XV століття й перегляд наративів про початок радянсько-німецької війни. Практичне значення роботи з минулим розкривали теми збереження археологічної спадщини та ролі історичної пам’яті у протидії інформаційним загрозам.
Секція 3. Мова як інструмент міжкультурного діалогу та соціальної інтеграції в сучасному просторі
Переклад, мовний вибір і способи представлення іншої культури стали центральними питаннями третьої секції. Її модерувала Наталія Нодь, студентка Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ.
Доповіді охопили переклад як засіб міжкультурної комунікації, образ Угорщини в українському тревелозі, польсько-англійські інтерпретаційні стратегії та вплив гібридної освіти на культурну інтеграцію. Питання мови й ідентичності поєдналися в дослідженні німецькомовного відтворення українських топонімів, зокрема назви Чернівців, у контексті деколонізації. Окремі роботи стосувалися нової лексики та застосування теорії мовленнєвих актів до сучасної літератури для молоді.
Секція 4. Музична спадщина, виконавство та сучасні технології
Дві секції конференції працювали за спільним напрямом «Музичне мистецтво та музикознавство в контексті культурних взаємодій і глобальних трансформацій».
У четвертій секції, яку модерувала старша викладачка Уляна Маланчук, українська музична спадщина постала поруч із сучасними творчими практиками. Дослідження стосувалися опер «Запорожець за Дунаєм» і «На Русалчин Великдень», Франкової лірики у вокальній творчості Якова Степового, музики Федора Якименка, Богдана-Юрія Янівського, Богдана Сегіна та Павла Печеніги-Углицького.
Коло тем розширили роботи про цифрові технології в концептуальній музиці, арттерапевтичний потенціал сучасного українського джазу, львівську вокальну школу та розвиток китайського тромбонового мистецтва.
Секція 5. Музика на перетині культур і освітніх практик
П’ята секція під модерацією Тетяни Дякун зосередилася на взаємодії музичних традицій, композиторській творчості та музичній освіті.
У доповідях було представлено творчу постать Сергія Борткевича, полікультурну ідентичність Лоріса Чобаняна, твори Федора Надененка, Богдани Фільц, Любави Сидоренко та Віктора Теличка. Місце української музики у світовому культурному просторі розглядалося, зокрема, на прикладі ораторії Михайла Вериківського «Дума про дівку-бранку Марусю Богуславку».
Освітній складник секції охопив цифровізацію музичної освіти, сучасні вимоги до підготовки диригента-хормейстера та педагогічні технології викладання музично-історичних дисциплін.
Секція 6. Міжкультурна комунікація у професійних сферах
Шоста секція, яку модерував Юрій Головнич, показала практичне значення міжкультурних досліджень для освіти, бізнесу й розвитку регіонів.
Тематика доповідей охопила формування м’яких навичок під час міжнародної академічної мобільності, можливості неформальної освіти, вплив культурних цінностей на поведінку споживачів та маркетингові комунікації підприємств. Окремі дослідження стосувалися просування винного туризму Закарпаття на міжнародні ринки та відновлення туристичного ринку Туреччини в умовах глобальних криз.
Міждисциплінарний характер секції доповнили роботи про громадську архітектуру Підкарпатської Русі та Праги, моделювання соціокультурних процесів, етичні межі енергетичної безпеки й підготовку фахівців для відбудови України.
Поєднавши різні дослідницькі перспективи, конференція створила простір для представлення студентських наукових пошуків і професійного спілкування. Для кафедри полікультурної освіти та перекладу така зустріч – це нагода підтримати молодих дослідників і показати, як знання мов, увага до культурних відмінностей і здатність працювати на перетині дисциплін допомагають осмислювати сучасний світ.
