Перейти до вмісту
Ужгородський національний університет

Інженерно-технічний факультет

Деканат

Декан

Голик Йолана Миколаївна

кандидат технічних наук, доцент, член Спілки урбаністів України · вчене звання

Деканат

Декан

Голик Йолана Миколаївна

кандидат технічних наук, доцент, член Спілки урбаністів України · вчене звання

Науково-дослідна робота студентів

Від першого дослідницького запитання до власного пристрою, цифрової моделі чи інженерного проєкту – на інженерно-технічному факультеті студенти вчаться перетворювати зацікавлення на результат. Разом із наставниками вони досліджують, експериментують і створюють рішення, які дають змогу відчути себе інженерами ще під час навчання.

Науково-дослідна робота є важливою складовою професійної підготовки. Вона допомагає поглиблювати фундаментальні знання, опановувати новітні технології та самостійно розв’язувати інженерні завдання. Студентські дослідження пов’язані з науковими напрямами кафедр і практичними потребами виробництва, інформаційних технологій, приладобудування та будівництва.

Знайомство з дослідницькою діяльністю починається під час вивчення дисципліни «Вступ до спеціальності» й поступово поглиблюється у лабораторних, курсових і кваліфікаційних роботах. Студенти вчаться працювати з фаховою літературою, формулювати проблему, обирати методи дослідження, проводити експерименти та обґрунтовувати висновки. Під час практик вони знайомляться з виробничими процесами, виконують індивідуальні завдання й набувають досвіду підготовки технічної документації відповідно до національних і міжнародних стандартів. Питання, що виникають у цій роботі, стають основою для подальшого наукового пошуку.

Студенти спеціальності «Прикладна механіка» проходять шлях від конструкторського задуму до його матеріального втілення: розробляють креслення деталей, створюють тривимірні моделі в системах автоматизованого проєктування та виготовляють прототипи за допомогою 3D-друку. Така робота дає змогу зіставити цифрову модель із реальним виробом, оцінити його геометрію, перевірити взаємне припасування деталей і за потреби вдосконалити конструкцію. Поєднання інженерної графіки, комп’ютерного моделювання та адитивних технологій розвиває просторове мислення й допомагає зрозуміти, як вибір матеріалу та способу виготовлення впливає на кінцевий результат.

Важливе місце посідає студентська конструкторська творчість. Факультет має досвід залучення старшокурсників до роботи студентського конструкторського бюро, де навчальні знання ставали основою власних технічних розробок. Зокрема, студенти кафедри приладобудування створювали пристрої для контролю загазованості та радіаційного забруднення продуктів харчування, які представляли на всеукраїнських і регіональних науково-технічних виставках.

Для майбутніх будівельників простором дослідження стає міське середовище. У своїх роботах студенти опрацьовують питання реконструкції будівель, оновлення соціальної інфраструктури та пристосування наявної забудови до сучасних потреб громад. Такі завдання вчать поєднувати інженерні розрахунки з оцінкою технічного стану споруд, враховувати потреби користувачів і знаходити рішення, що узгоджуються з навколишньою забудовою.

Нові можливості для практичного застосування знань відкривають хакатони. Цей формат об’єднує дослідницький пошук, командну роботу та розроблення рішень в обмежений час. Учасники самостійно обирають підходи до завдання, розподіляють обов’язки, перевіряють свої ідеї та представляють результати перед фахівцями.

Одним із таких заходів став міжуніверситетський хакатон «Програмування вбудованих систем», організований із ініціативи кафедри комп’ютерних систем та мереж за підтримки львівського офісу компанії Infineon Technologies. Він об’єднав студентські команди УжНУ та університетів Львова, Івано-Франківська й Одеси навколо тематики Інтернету речей. Учасники працювали над прототипом системи безпеки на базі програмованої системи на кристалі PSoC і периферійного обладнання: визначали логіку доступу, способи індикації та сповіщення, узгоджували взаємодію модулів. Відкрите завдання давало простір для різних технічних рішень і поєднувало програмування з роботою над апаратною частиною пристрою.

Хакатон «Програмування вбудованих систем»
Хакатон «Програмування вбудованих систем»

Інший приклад – хакатон «Smart City Challenge», присвячений транспортним проблемам Ужгорода. Факультет представляли команди «Skyline» кафедри міського будівництва та господарства і «Smart Механіка» кафедри технології машинобудування. Студенти аналізували причини заторів і хаотичного паркування та пропонували способи вдосконалення міської мобільності. Серед ідей – цифрові сервіси для навігації, роторні паркінги й заходи з керування транспортними потоками. Перемогу здобула команда «Smart Механіка», яка запропонувала комплекс організаційних і технологічних рішень для зменшення навантаження на міські дороги. Цей досвід показав, як знання з різних інженерних напрямів допомагають розглядати спільну проблему з кількох перспектив.

Команда «Smart Механіка»
Команда «Smart Механіка»

Свої знання й розробки студенти також представляють на конкурсах дипломних проєктів, міжвузівських предметних олімпіадах і всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт. Серед здобутків студентів комп’ютерної інженерії – перемоги на різних етапах всеукраїнських олімпіад із програмування, системного програмування та комп’ютерної інженерії. Участь у наукових школах і робота над стартапами розширюють цей досвід, допомагаючи оцінювати перспективи власних ідей та їхню цінність для майбутніх користувачів.

Щороку факультет проводить студентську наукову конференцію, на якій здобувачі бакалаврського та магістерського рівнів представляють результати досліджень. Підготовка доповіді, обговорення з колегами й відповіді на запитання розвивають уміння чітко викладати думки та аргументовано захищати висновки. Найкращі роботи рекомендують до публікації у спеціалізованих науково-технічних виданнях, а досвід перших виступів і публікацій стає підґрунтям для подальшої наукової діяльності.

Дослідницька робота дає студентові можливість відчути себе автором ідеї та відповідальним за її втілення. Коли креслення стає деталлю, програма керує пристроєм, а запропоноване рішення витримує фахове обговорення, з’являється впевненість у власних силах. Саме з такого досвіду виростає інженер, готовий ставити запитання, працювати зі складними завданнями й створювати нове.