Skip to content
Uzhhorod National University

БРОНХІАЛЬНА АСТМА. Що нового?

Updated
БРОНХІАЛЬНА АСТМА. Що нового?

Сучасна терапія бронхіальної астми дозволяє досягти задовільного самопочуття, дає можливість жити активним життям, працюючи, подорожуючи, займаючись спортом. Однак нерідко з різних причин хворий не дотримується рекомендацій лікаря або виконує їх лише частково. Найчастіша причина цього – страх перед постійною терапією, особливо з використанням інгаляційних кортикостероїдів. Ця проблема навіть має самостійну назву: “стероїдофобія”.

Бронхіальна астма (БА) – гетерогенне захворювання, що зазвичай характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів. Діагностується за наявності в анамнезі респіраторних симптомів, таких як свистячі хрипи, задишка, стиснення в грудях і кашель, які змінюються з часом та за інтенсивністю, а також нестійкого обмеження повітряного потоку на видиху. Такі клінічні ознаки характерні для БА до початку контролюючої терапії, але, за відсутності останньої, обмеження потоку повітря з прогресуванням захворювання може стати стійким.

За останні роки відбулися значні зміни в лікуванні БА. Заснована в 1993 р. Глобальна ініціатива з астми (Global Initiative for Astma, GINA) визначила оновлені рекомендації у 2020 р.

Зміни в рекомендаціях по лікуванню БА у дорослих та підлітків (GINA-2019, 2020)

! Не рекомендовано застосування бронходилятаторів короткої дії (БАКД, напр. Сальбутамолу) у вигляді монотерапії. Незважаючи нате, що інгаляційні БАКД є високоефективними для швидкого полегшення симптомів БА, пацієнти, які застосовують лише БАКД (порівняно з інгаляційними кортикостероїдами - ІКС) наражаються на ризик смерті від БА і невідкладної медичної допомоги, пов’язаною з БА, а також нижчу функцію легень, навіть, якщо їх симптоми добре контрольовані. Існує багато доказів того, що пацієнти з нечастими симптомами БА мають ризик важких або смертельних загострень.

Інформація з історії. Інгаляційні БАКД були засобом першої лінії для лікування БА протягом 50 років. Їх почали використовувати, коли захворювання вважали синдромом, пов’язаним з бронхоконстрикцією. Задоволеність терапією БАКД з боку пацієнтів пояснювалася ще й тим, що препарати швидко купірують симптоми, часто застосовуються в екстренних ситуаціях і стаціонарному лікуванні, а також мають низьку вартість. Як показали дослідження, пацієнти вважають, що вони забезпечують достатній контроль астми, тому немає необхідності в додатковій медикаментозній терапії. Однак було визначено, що регулярне використання БАКД асоціюється з небажаними явищами. Застосування їх 4 рази на добу протягом 2 тижнів призводить до пригнічення бета-рецепторів, зниження бронхопротекції, гіперрефлекторності і зменшення реакції на використання бронходилятаторів. Крім того, посилюються алергічна відповідь і еозинофільне запалення дихальних шляхів. Це, в свою чергу, призводить до збільшення доз БАКД пацієнтами.

Сучасні рекомендації.

ІКС – є основними контролюючими препаратами в лікуванні хворих на БА, які ефективно пригнічують основні патогенетичні механізми хронічного запального процесу в дихальних шляхах. Вони швидко проникають в дихальні шляхи, мають високу місцеву протизапальну активність і низьку системну біодоступність, швидко виводяться з організму.

ІКС, навіть в низьких дозах, зменшують симптоми, знижують бронхоконстрикцію, зменшують ризик загострень і госпіталізацій, а також більше, ніж на 50% - смерті від астми.

  • ! З міркувань безпеки GINA більше не рекомендує застосовувати БАКД у вигляді монотерапії вже на 1 Кроці лікування. Це базується на доказах того, що монотерапія БАКД збільшує ризик загострень, а додавання будь-якого ІКС значно зменшує цей ризик.
  • ! З метою зниження ризику важких загострень ІКС рекомендовано всім дорослим та підліткам з БА. Це здійснюється на регулярній основі (щодня), або (тільки у випадку легкої астми) за потреби – у вигляді низьких доз ІКС/Формотерол (як варіант, можливе застосування ІКС щоразу, коли застосовують БАКД).
  • Щоденний прийом ІКС у відповідній, індивідуально підібраній дозі, рекомендований всім хворим, якщо симптоми спостерігаються частіше, ніж двічі на місяць.

!GINA наголошує, що низька прихильність до лікування є модифікованим фактором ризику розвитку загострень.

Існує багато доказів того, що пацієнти нерідко мають дуже низьку прихильність до щоденної терапії ІКС. Це, в першу чергу стосується пацієнтів з нечастими симптомами (це наражає їх на ризики, пов’язані з монотерапією БАКД). Серед інших головних причин – “стероїдофобія”.

Розвінчанню міфу про небезпеку і ліквідації стероїдофобії сприяють численні дослідження. Безпека ІКС доведена даними про сотні тисяч пацієнтів. А майже всі побічні випадки ускладнень виникають при безсистемному лікуванні, неправильній техніці інгаляцій. Крім того, практика свідчить, що побічні ефекти “гормонів” виникають здебільшого у пацієнтів з низькою прихильністю до застосування саме ІКС і які отримують повторні курси системних глюкокортикостероїдів у зв’язку із загостреннями.

Встановлено, що при використанні терапевтичних доз ІКС не відбувається пригнічення функції наднирників, не порушується ріст дітей (навпаки, неадекватне лікування може призводити до розвитку тяжкої астми і суттєвого відставання у рості внаслідок постійної гіпоксії), не підвищується вага, не відбувається змін вуглеводного обміну (препарати можна застосовувати при ЦД), незрівнянно менший вплив на розвиток остеопорозу у менопаузі, ніж інші фактори ризику.

Що важливо пам’ятати. Терапевтична дія ІКС при БА починає проявлятися через декілька днів від початку лікування, але повний ефект настає через 3-4 місяці (в ряді випадків і пізніше).

COVID-19 і БА

Контролююча терапія зі застосуванням, в першу чергу, інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), та інших рекомендованих лікарем базисних препаратів, ні в якому разі не повинна припинятися. Навпаки, контроль за симптомами та перебігом астми має бути більш ретельним.
У разі погіршення перебігу БА слід підвищити дозу ІКС або застосовувати короткий курс системних кортикостероїдів.

В лікарні слід уникати використання небулайзерів, якщо є ризик інфікування інших осіб. Перевагу в такому разі слід віддавати використанню інгаляторів під тиском (дозованих аерозольних інгаляторів) зі спейсером. В домашніх умовах теж слід уникати використання небулайзерних інгаляцій тільки сальбутамолу, оскільки це асоціюється з високим ризиком тяжких загострень і летальних наслідків.

*Уникати спірометрії з підтвердженим /підозрювальним COVID-19.