За даними ВООЗ, кожен п’ятий житель Землі інфікований грибками, а кожен десятий має виражені клінічні прояви
За даними ВООЗ, кожен п’ятий житель Землі інфікований грибками, а кожен десятий має виражені клінічні прояви. Аналогічна ситуація склалася і в Україні. Цьому значною мірою сприяли соціальні, медичні і фармакологічні чинники, а протягом останніх років до них доєднався чинник хронічного стресу на фоні воєнного стану, що в свою чергу призвело до зниження толерантності імунної відповіді на дію патогенної флори.
Відомо, що 450 видів грибків є збудниками захворювань людини. Більша частина з них є умовно патогенними із сапрофітним способом життя в організмі людини і навколишньому середовищі. Тільки за певних умов вони стають патогенними по відношенню до людини. Такі мікози називають ендогенними. Вони не контагіозні або мало контагіозні. До них належать такі інфекції як: кандидоз, аспергільоз, актиномікоз, криптококоз, геотрихоз. Необхідною умовою для розвитку такої грибкової інфекції у людини в більшості випадків є імунодефіцитні стани, особливо за рахунок зниженої активності клітинного імунітету.
Екзогенні мікози ж розвиваються в організмі людини внаслідок екзогенного зараження патогенними грибками в ендемічних районах, де живуть носії інфекції, до яких відносяться: гістоплазмоз та кокцидіоїдоз.
Сапрофітна грибкова флора, така як Candida albicans, завжди знаходиться в організмі людини на слизових оболонках рота, кишківника, статевих органах, на шкірі. У нормі імунна система людини стримує їхній ріст. Однак, якщо імунний баланс з певних причин порушується кандида починає безконтрольно розмножуватися і розвивається кандидоз. Цьому сприяє некоректний прийом антибактеріальної терапії, хронічний стрес, такі захворювання як: цукровий діабет та туберкульоз, системний прийом імуносупресорів, кортикостероїдів, хіміопрепаратів, імунодефіцитні стани тощо. При уражені дихальних шляхів за сприятливих умов може розвинутись кандидозий бронхіт, кандидозна пневмонія, кандомікозний сепсис. Картина кандидозної пневмонії відрізняється сухим кашлем, болем в грудній клітці, наявністю крові в мокротинні, запаху дріжджів в мокротинні. На рентгенограмі легень діагностуються інфільтрати з нечіткими краями і неправильної форми при розпаді яких утворюються порожнини. Зміни усуваються при проведені антигрибкової терапії.
Окрім того, мікози присутні і в довкіллі, вони виділяють велику кількість спор, які поширюються повітрям і потрапляють в організм людини через дихальні шляхи. За умови зниженого імунітету у людини при потраплянні в дихальну систему спор Aspergillus може розвинутись пневмонія. У 10-15% хворих на пневмонію із затяжними і рецидивуючим перебігом діагностується аспергільоз. Аспергільоз поширений серед тварин і птахів, грибок активно розмножується в теплому і вологому кліматі. Серед людей частіше хворіють працівники тваринницьких ферм, працівники бавовняних та ткацьких підприємств, пивоварень, зерносховищ та елеваторів. За клінічним перебігом така пневмонія нагадує банальну але майже у всіх випадках є кровохаркання, біль у грудній клітці і вимагає призначення протимікозної терапії. Пухлинна форма аспергільозу часто локалізується в туберкульозних кавернах, бронхоектазах, порожнинах біля абсцесів та інфаркті легень.
Криптококоз – серйозна грибкова інфекція, що вражає легені та центральну нервову систему, може призвести до менінгіту. Симптоми включають головний біль, лихоманку, затуманення свідомості та слабкість.
Виявлення грибкової інфекції вимагає комплексного підходу, включаючи клінічне, рентгенологічне, лабораторне дослідження та іноді біопсію. Методами діагностики слугують: мікроскопія та бак-посів, серологічні тести, полімеразна ланцюгова реакція.
Лікування грибкової інфекції залежить від типу грибка, локалізації інфекції та загального стану здоров’я пацієнта. Основні методи лікування включають:
1. Антифунгальні препарати – для лікування системних та місцевих інфекцій використовуються різні групи препаратів, такі як похідні азолів, протигрибкові антибіотики, похідні міристаміну, похідні карбамотіоату, похідні ундециленової кислоти, 5-фторцитозин, морфоліни.
2. Хірургічне втручання – в деяких випадках, наприклад, при пухлинних формах аспергільозу і важких формах оніхомікозу.
3. Імуномодулятори – використовуються для пацієнтів з ослабленим імунітетом для підвищення захисних функцій організму.
Таким чином, грибкова інфекція (мікози) залишаються однією із найбільш гострих проблем нашої сучасної медицини. За умов, що склалися в Україні сьогодні необхідно завжди пам’ятати про ризики розвитку грибкової інфекції, вчасно проводити диференціальну діагностику та патогенетичну терапію. Варто також, за можливості, дотримуватися профілактичних заходів, щоб уникнути грибкової інфекції.
к.м.н., доцент Сухан В.С.
