Представники Ужгородського університету долучилися до міжнародного обговорення цифрової трансформації вищої освіти
У понеділок, 12 жовтня, відбувся онлайн-воркшоп у межах міжнародного проєкту RE-DIRECTION, присвячений рекомендаціям щодо забезпечення якісного, інклюзивного та сталого дистанційного і змішаного навчання у закладах вищої освіти України та Грузії. Серед учасників проєкту — Ужгородський університет. Фахівці обговорили можливості практичного впровадження цих рекомендацій, стратегії їх реалізації та виклики цифровізації вищої освіти в умовах війни, а також обмінялися досвідом України та Грузії. До проєкту долучилися 16 партнерів з України, Грузії, Греції та Німеччини, серед яких — 12 закладів освіти.
За словами проєктного менеджера RE-DIRECTION в Ужгородському університеті, декана факультету історії та міжнародних відносин Віталія Андрейка, сучасні виклики безпосередньо впливають на розвиток вищої освіти та формують нові потреби в навчанні. Російська агресія проти України посилила потребу в цифровій освіті. Інноваційні освітні програми, зазначає Віталій Андрейко, розвиваються завдяки міжнародній співпраці, залученню зацікавлених сторін і міждисциплінарним підходам.
Участь Ужгородського університету в проєкті RE-DIRECTION важлива, оскільки дає змогу обмінюватися досвідом із міжнародними партнерами, долучатися до розроблення рекомендацій для цифрової трансформації вищої освіти та застосовувати напрацьовані рішення для вдосконалення освітнього процесу.
Президент Міжнародного університету Карлсгохшуле (Німеччина), професор Роберт Лепеніес під час воркшопу наголосив на важливості поєднання цифровізації, інклюзивності та сталого розвитку у вищій освіті. За його словами, досвід України, яка через війну змушена розвивати гнучкі формати навчання, зокрема дистанційне та змішане, може бути корисним і для інших країн.
«Це не тимчасова реакція на надзвичайні обставини, а фундаментальне переосмислення того, якою має бути освіта», — зазначив Роберт Лепеніес.
Він також зауважив, що цифрова трансформація має передбачати рівний доступ студентів і викладачів до пристроїв, інтернету та навчальних платформ. Водночас технологічні зміни повинні відповідати освітнім цілям, а не впроваджуватися лише тому, що нові інструменти стали доступними.
Окремо професор зупинився на використанні штучного інтелекту у вищій освіті. На його думку, ШІ має доповнювати людську експертизу, а заклади освіти повинні визначити принципи його використання, розподілу відповідальності та управління ризиками. При цьому головними орієнтирами мають залишатися цілі навчання, викладання й оцінювання.
Керівниця експертної групи з питань цифрової трансформації освіти і науки Директорату цифрової трансформації МОН України Тетяна Далєвська зазначила:
“У межах проєкту RE-DIRECTION ми розробили 29 рекомендацій, які охоплюють сім напрямів цифрової трансформації вищої освіти: від стратегічного управління та розвитку цифрової інфраструктури до інклюзивності, забезпечення якості освіти, використання штучного інтелекту й кібербезпеки.
Наша мета — допомогти закладам вищої освіти перейти від окремих цифрових ініціатив до системного, узгодженого та сталого підходу, який забезпечуватиме якість і доступність навчання, зокрема в умовах війни”.
За її словами, особливу увагу приділено цифровій стійкості університетів. Важливо, щоб заклади освіти мали плани безперервності навчання на випадок відсутності інтернету, пошкодження цифрової інфраструктури чи перебоїв з електропостачанням. Також необхідно забезпечити рівний доступ студентів і викладачів до цифрових ресурсів.
“Ми прагнемо, щоб ці рекомендації стали практичним інструментом для закладів вищої освіти та допомогли їм системно планувати цифрову трансформацію, визначати потреби й спрямовувати ресурси туди, де вони найбільше потрібні”, — розповіла Тетяна Далєвська.
Під час воркшопу учасники долучилися до панельної дискусії про трансформацію вищої освіти в Україні, зокрема цифровізацію, розвиток дистанційного навчання та виклики, з якими стикаються університети в умовах війни. Окрему увагу приділили досвіду цифровізації закладів вищої освіти Грузії та можливостям застосування напрацьованих рішень в Україні.
На завершення учасники визначили рекомендації для державної політики, до впровадження яких можуть долучитися вони самі або їхні установи. Це має сприяти практичному застосуванню результатів проєкту та подальшому розвитку якісного, доступного й сталого цифрового навчання у закладах вищої освіти.
Ганна Фельцан,
Інформаційно-видавничий центр
