Перейти до вмісту
Ужгородський національний університет

Теплиця на двох: історія студентів-біологів, які збудували свій бізнес під плівкою

Оновлено
РубрикаРізне
Тип записуНовина
Опубліковано
Теплиця на двох: історія студентів-біологів, які збудували свій бізнес під плівкою

Коли хтось чує словосполучення ′

студентський бізнес′

, у голові зазвичай з’являється образ дрібного онлайн-перепродажу або тимчасового фрилансу. Студенти біологічного факультету Ужгородського університету

Ілля Попадинець

та

Максим Москаль

обрали інший шлях — вони взяли в оренду 15 соток землі в селі Ратівці, збудували теплицю й почали вирощувати овочі, зелень та квіти. Те, що для когось виглядало б як «гра в господарство», для них стало серйозною справою — з продуманим поливом, вентиляцією, датчиками, агрономічними знаннями й найголовніше – результатом.

Знайомство, яке переросло в партнерство

Ілля й Максим — студенти другого курсу спеціальності «Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство» в УжНУ. Познайомилися на першому курсі, але, як самі кажуть, не одразу стали друзями. Просто ходили на ті самі пари, обмінювалися нотатками. Все змінилося, коли заговорили про майбутнє.

«У кожного з нас була мрія: створити щось своє. Я давно думав про теплиці, Ілля — про квіти. Ми хотіли не просто вивчати плодоовочівництво — хотіли жити ним. І якось усе склалося: об’єднали ідеї і взялися до справи», — згадує Максим.

Схожі історії можна побачити в іноземних медіа. Наприклад, у Франції дедалі більше молодих аграріїв запускають локальні ферми на фоні тренду «назад до землі», описаного у «Le Monde». У Німеччині студентська кооперація «Ackerdemia» організовує шкільні й університетські городи. Але тут — інша реальність: жодних грантів, тільки голі руки, дерев’яний брус, план і — вперед.

Теплиця: від креслень до першого врожаю

Розпочали юнаки з простого: орендували землю в Ратівцях на Ужгородщині. Самі розробили конструкцію теплиці, обрали недорогі, але міцні матеріали — хвойний брус і дошку. Побудували власноруч. Встановили крапельну систему поливу від 4-кубової цистерни, яку наповнюють водою зі свердловини або збирають дощову. Продумали вентиляцію — двері, вікна і навіть датчики температури й вологості, щоби тримати процес під контролем.

«Зробили все самі, без великих інвестицій, без спеціального обладнання. Але з розумом. Це не просто парник, це — мікросистема», — пояснює Ілля.

У світі все частіше говорять про розумне фермерство, і ці хлопці вже простують у цьому напрямку. У майбутньому вони планують впровадити гідропоніку — систему, де рослини ростуть без ґрунту, у воді з мікроелементами. У США такі теплиці — частина міського фермерства, а в Ізраїлі — державна стратегія.