Світлій пам'яті Казиміра Гурницького
Колектив факультету історії та міжнародних відносин Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» з глибоким сумом сповіщає про смерть кандидата історичних наук, доцента кафедри нової і новітньої історії Казиміра Івановича Гурницького, який відійшов за межу Вічності 20 лютого цього року.
Він народився 13 жовтня 1924 року в селі Шаровечка (тепер Хмельницького району Хмельницької області). Закінчив школу фабрично-заводського навчання у 1941 році. У 1941-1945 роках воював на фронтах Великої Вітчизняної війни (стрілець, командир відділення). Демобілізувався тільки в 1948 році. Ще протягом шести років трудився на Південно-Західній залізниці (Хмельницька область). У 1959 році закінчив історичний факультет Ужгородського державного університету.
Здобувши фах історика, К.Гурницький працював у виші на посадах: голова об’єднаного профкому (1959-1960), помічник проректора із заочного навчання (1960-1962), викладач (1962-1963), старший викладач (1963-1971), доцент (1971-1988) кафедри загальної історії, доцент кафедри нової і новітньої історії (1988-1993).
Досліджував історичні погляди відомого вченого-сходознавця, літературознавця, фольклориста, етнографа, перекладача Агатангела Юхимовича Кримського (1871-1942). Він ґрунтовно і всебічно проаналізував його праці з арабістики, тюркології, іраністики та ін. Виступав з доповідями на наукових конференціях. І у червні 1970 року успішно захистив кандидатську дисертацію із зазначеної теми. Пізніше побачили світ монографії «Кримський як історик» (Київ, 1971) та «Агафангел Ефимович Крымський» (Москва,1980).
На початку 1990-х років зацікавився проблемами створення в Україні сходознавчого навчального закладу та українсько-турецькими науковими й культурними взаєминами у 1920-х роках. Але працюючи в архівах, дізнався, що переважна більшість вітчизняних сходознавців була репресована. Тому полишив згадану тему.
Студентам-історикам Ужгородського університету викладав курс «Історія країн Азії та Африки доби середньовіччя та нового часу», а також спецкурси. Досконало знав фактичний матеріал своїх предметів та методику їх викладання. Казимир Іванович умів зацікавити студентську молодь подіями далекої минувшини. Завжди заохочував пізнавальну активність студентів, ставився до них з повагою. Був вимогливим, але справедливим викладачем. За це його поважали вихованці та колеги.
Казимір Гурницький був не тільки вченим і педагогом, але й поетом. Його перу належить низка поетичних збірок, а саме: «Право на вічний неспокій» (Ужгород,1963), «Ікарові очі» (Ужгород,1967), «Земля в польоті» (Ужгород,1981), «На стикові тисячоріч» (Ужгород,1997), «В одвічній колі дванадцяти» (Ужгород,2010), «В магії сакури…» (Ужгород,2012).
За ратні подвиги Казимір Гурницький був нагороджений медалями : «За бойові заслуги», «За оборону Сталінграда», «За взяття Будапешта», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.». Працюючи в університеті, він неодноразово відзначався грамотами, подяками, преміями.
Висловлюємо щире співчуття родині покійного. Нехай закарпатська земля буде йому пером, а пам’ять надовго збережеться в серцях колег, студентів, друзів, усіх, хто його знав.
Факультет історії та
міжнародних відносин
