РЕАЛІЗУЄМО КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ЧЕРЕЗ ІНТЕГРАЦІЮ ПРОГРАМНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ АСПІРАНТІВ
Провідним принципом реалізації компетентнісного підходу до професійної підготовки у вищій школі вважається принцип інтеграції знань. Для його апробації в освітньому процесі з аспірантами другого року навчання кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи доцентка Марія Кухта провела інтегроване практичне заняття, мета якого – синтез знань з окремих компонентів освітньо-наукової програми та їх проєкція на сферу практичного використання.
За основу інтегрування здобутої аспірантами впродовж семестру науково-практичної інформації було взято такі навчальні дисципліни:
- «Професійне педагогічне спілкування у вищій школі» (викл. – доцентка Марія Кухта);
- «Становлення і розвиток освіти Закарпаття» (викл. – доцентка Любов Маляр);
- «Презентація наукових результатів та управління науковими проєктами» (викл. – професорка Оксана Повідайчик);
- «Полікультурна освіта: зарубіжний і вітчизняний досвід» (викл. – професорка Галина Розлуцька)
Тому й специфіку спілкування у вищій школі аспіранти аналізували в різних контекстах: історичному, полімовному і мультикультурному, інфомедійному, етичному. В другій частині заняття учасники презентували результати власних досліджень зі сфери професійного педагогічного спілкування, які торкаються проблем ефективності педагогічної взаємодії, кореляції стилів комунікації і здоров’язберігаючих технологій навчання, впливу на спілкування соціально-психологічних феноменів, що фіксуються в освітньому середовищі, зокрема: булінгу, мобінгу, перфекціонізму, прокрастинації тощо.
Цікавими виявилися погляди аспірантів на питання фасилітації та інгібіції в професійній діяльності, на виокремлення і ранжування особистісних позицій і якостей педагога, які впливають на сумісність комунікативної взаємодії і якість навчальних досягнень, з якими вони охоче поділилися з присутніми на занятті.
Карякін Іван: «Ефективна педагогічна дія можлива лише за умови добровільності. Коли педагог спілкується тому, що «так треба», а не тому, що «бачить у цьому сенс», комунікація стає механічною реакцією, а не живою дією. Саме вимушена взаємодія є одним із найсильніших тригерів вигорання в професійному спілкуванні».
Чучко Олександр: «З мого власного досвіду спілкування, найкращими способами емоційного вигорання є ті, які переривають механізм накопичення напруження. Саме вони є превентивними, а не «пожежними».
Петрина Ярослав: «Провів самодіагностику емоційного вигорання за методикою В. Бойка. Прийшов до висновку: інтенсивність комунікації може впливати на перебіг і силу емоційного вигорання в професійній діяльності».
Підбиваючи підсумок заняття, аспіранти сформулювали колективний висновок щодо успішної інтеграції молодих фахівців у новий колектив: там, де професійне спілкування вирізняється відкритістю і взаємним інтересом суб’єктів освітнього процесу, культурою емпатії, чесністю цілей і намірів, освітнє середовище стає простором розвитку, а не боротьби за прийняття.
Марія Кухта,
доцентка кафедри загальної
педагогіки та педагогіки вищої школи
