Перейти до вмісту
Ужгородський національний університет

РЕАЛІЗУЄМО КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ЧЕРЕЗ ІНТЕГРАЦІЮ ПРОГРАМНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ АСПІРАНТІВ

РубрикаРізне
Тип записуНовина
Опубліковано
РЕАЛІЗУЄМО КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ЧЕРЕЗ ІНТЕГРАЦІЮ ПРОГРАМНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ АСПІРАНТІВ

Провідним принципом реалізації компетентнісного підходу до професійної підготовки у вищій школі вважається принцип інтеграції знань. Для його апробації в освітньому процесі з аспірантами другого року навчання кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи доцентка Марія Кухта провела інтегроване практичне заняття, мета якого – синтез знань з окремих компонентів освітньо-наукової програми та їх проєкція на сферу практичного використання.

За основу інтегрування здобутої аспірантами впродовж семестру науково-практичної інформації було взято такі навчальні дисципліни:

- «Професійне педагогічне спілкування у вищій школі» (викл. – доцентка Марія Кухта);

- «Становлення і розвиток освіти Закарпаття» (викл. – доцентка Любов Маляр);

- «Презентація наукових результатів та управління науковими проєктами» (викл. – професорка Оксана Повідайчик);

- «Полікультурна освіта: зарубіжний і вітчизняний досвід» (викл. – професорка Галина Розлуцька)

Тому й специфіку спілкування у вищій школі аспіранти аналізували в різних контекстах: історичному, полімовному і мультикультурному, інфомедійному, етичному. В другій частині заняття учасники презентували результати власних досліджень зі сфери професійного педагогічного спілкування, які торкаються проблем ефективності педагогічної взаємодії, кореляції стилів комунікації і здоров’язберігаючих технологій навчання, впливу на спілкування соціально-психологічних феноменів, що фіксуються в освітньому середовищі, зокрема: булінгу, мобінгу, перфекціонізму, прокрастинації тощо.

Цікавими виявилися погляди аспірантів на питання фасилітації та інгібіції в професійній діяльності, на виокремлення і ранжування особистісних позицій і якостей педагога, які впливають на сумісність комунікативної взаємодії і якість навчальних досягнень, з якими вони охоче поділилися з присутніми на занятті.

Карякін Іван: «Ефективна педагогічна дія можлива лише за умови добровільності. Коли педагог спілкується тому, що «так треба», а не тому, що «бачить у цьому сенс», комунікація стає механічною реакцією, а не живою дією. Саме вимушена взаємодія є одним із найсильніших тригерів вигорання в професійному спілкуванні».

Чучко Олександр: «З мого власного досвіду спілкування, найкращими способами емоційного вигорання є ті, які переривають механізм накопичення напруження. Саме вони є превентивними, а не «пожежними».

Петрина Ярослав: «Провів самодіагностику емоційного вигорання за методикою В. Бойка. Прийшов до висновку: інтенсивність комунікації може впливати на перебіг і силу емоційного вигорання в професійній діяльності».

Підбиваючи підсумок заняття, аспіранти сформулювали колективний висновок щодо успішної інтеграції молодих фахівців у новий колектив: там, де професійне спілкування вирізняється відкритістю і взаємним інтересом суб’єктів освітнього процесу, культурою емпатії, чесністю цілей і намірів, освітнє середовище стає простором розвитку, а не боротьби за прийняття.

Марія Кухта,

доцентка кафедри загальної

педагогіки та педагогіки вищої школи