Історія, пам’ять і спільне минуле: в УжУ говорили про історичну спадщину Першої світової війни

З вітальним словом до учасників зібрання звернулася проректорка УжУ Мирослава Лендьєл. Вона наголосила, що Закарпаття має особливе історичне значення для вивчення подій Першої світової війни, адже територія краю була безпосередньо пов’язана з бойовими діями та стала місцем поховання військових з армій різних країн.

«Сьогодні ми можемо поговорити про те, чому Закарпаття стало ареною бойових дій під час Першої світової війни та як ці події вплинули на історію нашого краю», — зазначила Мирослава Лендьєл.

До учасників зустрічі звернувся Генеральний консул Республіки Польща у Львові Марек Радзівон. Він подякував Ужгородському університету за запрошення та можливість говорити про спільне минуле України й Польщі.

Як історик і викладач Варшавського університету, Марек Радзівон окремо звернув увагу на складну й багатошарову історію Ужгорода та Закарпаття. За його словами, територія краю в різні періоди належала до різних держав, відповідно її історію формували представники різних культур і мов.

«Як історик я впевнений: факт є один, але різним буває розуміння факту і його інтерпретації. Це, на мою думку, найбільший скарб і найбільша перевага», — зазначив дипломат.

Він підкреслив, що саме таке різноманіття є важливою частиною історичної спадщини регіону. Ужгород, Львів та інші міста цієї частини Європи, за його словами, формувалися на перетині різних культур і мов.

Говорячи про військові поховання Першої світової війни, консул також провів паралель із сучасністю. Він наголосив, що сьогодні в Україні, на жаль, з'являється все більше поховань військових, які загинули у нинішній війні.

«Хоча в ці дні ми будемо думати про цвинтарі солдатів Першої світової війни, найважливіше зараз те, що в Україні є дуже багато військових цвинтарів зовсім свіжих. Про це треба нагадувати всій Європі зараз, кожного дня», — наголосив Генеральний консул.

Окрему увагу під час круглого столу приділили історії 2-ї Бригади Польських легіонів та її участі в боях на Закарпатті. Про це розповів доцент УжУ, голова ГО «Центр військово-історичних досліджень Memento bellum» Юрій Фатула.

За його словами, бойовий шлях польських легіонерів на території сучасного Закарпаття залишається маловідомою, але важливою сторінкою історії краю. Дослідники «Memento bellum» займаються пошуком та відновленням військових цвинтарів Першої світової війни, а також опрацьовують архівні документи, щоб встановити імена загиблих військових.

«На підставі дослідження архівних джерел п’ятьох країн нами встановлено прізвища та біографічні дані 66 польських легіоністів, які загинули в боях або померли у шпиталях і поховані на території Закарпатської області. Але реальна цифра, вірогідно, значно більша і потребує подальшого вивчення», — зазначив Юрій Фатула.

Він розповів, що на початку жовтня 1914 року 2-га Бригада Польських легіонів, яка входила до складу австро-угорської армії, прибула до Хуста та Тячева. Загалом вона налічувала близько дев’яти тисяч військових. Однією з важливих сторінок її бойового шляху на Закарпатті стали бої за Окормезо — так у тогочасних документах називали сучасне Міжгір’я — у грудні 1914-го – січні 1915 року.

Бойові дії відбувалися, зокрема, в районах Соймів, Лозянського, Тюшки, Стригальні, та Міжгір’я. За словами дослідника, бої проходили у складних умовах карпатської зими, а втрати легіонерів були значними.

«Битва за Окормезо — це маловідома сторінка бойового шляху Польських легіонів на Закарпатті, яка потребує подальших досліджень, зокрема в питанні втрат легіоністів», — наголосив Юрій Фатула.

За архівними даними, дослідникам уже вдалося встановити інформацію про 42 загиблих легіонерів та чотирьох військових, які померли від отриманих поранень у шпиталях. Водночас кількість поранених і хворих, які потрапили до шпиталів, а також військових, які зникли безвісти або опинилися в полоні, потребує подальшого уточнення.

Окрему частину доповіді присвятили військовому цвинтарю в Тюшці, який планують офіційно відкрити після відновлення 9 жовтня. Саме тут поховані військові, пов’язані з боями в районі Окормезо.

Андрій Шекета,  перший заступник голови Закарпатської обласної ради, наголосив, що такі заходи важливі не лише для вивчення окремих сторінок минулого, а й для кращого розуміння спільної історії України та Польщі. За його словами, дослідження й збереження історичної пам’яті мають допомагати формувати спільне європейське майбутнє.

«Знати, пам’ятати, розуміти, вивчати нові сторінки історії — це обов’язково треба, але з прицілом на те, щоб будувати цю територію і її майбутнє як єдиного європейського простору, де Україна має бути повноцінним і повноправним учасником», — зазначив Андрій Шекета.

До теми боїв за Міжгір'я звернувся і Гржегож Яхімяк — онук польського легіоніста, учитель Державного ліцею в Ополе та засновник групи «2-га Бригада Легіонів Польських».

Учасникам круглого столу показали фільм авторства польського журналіста Павела Боболовича про відновлення військового цвинтаря Першої світової війни у селі Тюшка. У ньому представили етапи робіт зі впорядкування поховань та відновлення місця пам’яті.

Також під час заходу депутат Закарпатської обласної ради,  голова правління благодійного фонду «ВІЗА»  Володимир Чубірко презентував чесько-український проєкт із відновлення військового кладовища у мікрорайоні Шахта та розповів про практичні аспекти роботи з такими об’єктами історичної пам’яті.

Директор Інформаційно-видавничого центру УжУ, член правління ГО «Memento bellum» Василь Ільницький наголосив, що відновлення військових поховань є не лише роботою з історичними об’єктами, а й способом зберегти пам’ять та передати її наступним поколінням.

«У цьому світі все має свій початок і свій кінець, окрім пам’яті. Пам’ять — це та матерія, яку найперше намагаються знищити ті, хто не хоче, аби народи пам'ятали своє історичне минуле», — зазначив Василь Ільницький.

Він провів паралель між політикою комуністичного режиму, спрямованою на замовчування та знищення пам’яті про події Першої світової війни, і діями російських окупантів, які сьогодні знищують українські об’єкти історичної та національної пам’яті.

За словами Василя Ільницького, саме тому важливо залучати до таких ініціатив студентів та молодь.

«Все, що ми зараз робимо, спрямовано якраз для вас. Вам продовжувати цю роботу завтра, післязавтра, передавати цю естафету у наступні роки. А робота в цьому напрямку буде завжди», — сказав він.

Польський журналіст, керівник східної редакції RadioWnet Павел Боболович подякував організаторам за увагу до польської військової спадщини та наголосив на особливій повазі й дружбі між українським і польським народами під час співпраці. Він також відзначив роботу ГО «Memento bellum» та запевнив, що надалі висвітлюватиме її діяльність і теми, пов’язані з історією Першої світової війни.

9 жовтня учасники заходів продовжать роботу в селі Тюшка, де відбудеться офіційне відкриття відновленого військового цвинтаря Першої світової війни.

Ганна Фельцан,
Інформаційно-видавничий центр