Інформаційний простір сьогодні: основи поширення інформації

Якими є найважливіші навички людини сучасності? Їх налічується чимало, і серед них – критичне мислення, вміння працювати з інформацією та інфомедійна грамотність. Так, ці компетентності зараз є важливими, як ніколи. Основним джерелом отримання інформації є інтернет, а зокрема, вебсайти, соціальні мережі, а зараз уже й месенджери, в яких створюються групи, спільноти, канали.

На жаль, інфопростір наповнений не лише достовірною інформацією. Існують певні схеми для дезінформування, що поступово перетворюється на інформаційну війну.

Найбільш поширеною схемою дезінформування є фейки – перекручені новини, події чи журналістські матеріали, які переважно поширюють через мас-медіа та соціальні мережі. Основна мета фейків, які є головним інструментом інформаційної війни, – посіяти сумніви. Для досягнення мети у тексти додають неправдиву чи фальшиву інформацію, або змішують фактичні події з перекрученими. Якими бувають фейки?

Якщо говорити про формат подачі дезінформаційного контенту, то це можуть бути:

• фейкові журналістські матеріали – вони замасковані під новини, статті, аналітику тощо;
• фейкові пости – подані, зазвичай, від імені очевидців певної події;
• фотофейки – світлини, що були оброблені в графічних редакторах таким чином, щоб викривити інформацію;
• відеофейки – відеоматеріали, що містять підтвердження псевдофактів.

Різновидом фейкової інформації також є діпфейк – надзвичайно реалістичні відео- чи аудіозаписи, створені за допомогою штучного інтелекту, на яких хтось нібито говорить те, що йому «поклали до уст». Слово складається із двох англійських слів: «deep» – глибокий і «fake» – фальшивка.

Як запобігати поширенню фейків? Комунікатор, дипломат, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у своїй книжці «Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот» рекомендує дотримуватися чотирьох «НЕ»: «не дивуватися нічому, не вірити в інформацію з першого погляду, не брати все близько до серця й не поспішати з оцінками».

Читайте лише офіційні та перевірені джерела, а не сумнівні телеграм-канали та пости в соцмережах. Однак майте на увазі, що в умовах воєнного часу навіть надійні медіа та офіційні особи можуть помилятися. Прочитавши важливу новину, дочекайтеся її спростування чи підтвердження.

Німецьке видання Deutsche Welle, яке бореться з фейками, рекомендує:

• бути уважними до заголовків;
• придивлятися до адреси URL;
• перевіряти джерела;
• слідкувати за помилками;
• аналізуйте фото та відео контент;
• звертати увагу на дати;
• перевіряти, від чого відштовхується автор;
• пошукати таку ж новину в інших виданнях;
• замислитися, чи це не жарт;
• бути пильними.