Продовжуємо підбивати підсумки 7-річної роботи адміністрації університету на чолі з Володимиром Смоланкою. Про фінансові досягнення та матеріальне стимулювання працівників йшлося у статті Олександра Рогача. А сьогодні разом із проректором з наукової роботи Ігорем Студеняком говоримо про розвиток науки і найважливіші наукові здобутки Ужгородського національного університету з 2014 по 2020 рік.
- Науково-дослідна робота в університеті здійснюється шляхом виконання держбюджетних, госпдоговірних та міжнародних наукових договорів, а також робіт, які фінансуються за рахунок міжнародних грантів, – починає розмову Ігор Петрович. –Відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки упродовж 2014-2020 рр. науковці університету виконали 78 наукових проєктів (47 фундаментальних, 24 прикладних та 7 наукових робіт молодих вчених) за рахунок коштів державного бюджету з загальним обсягом фінансування 43 млн. 719 тис. 72 грн.
Також варто зазначити, що створений на базі УжНУ у 2018 році Центр колективного користування науковим обладнанням “Лабораторія експериментальної та прикладної фізики” отримав фінансування за рахунок коштів державного бюджету в розмірі 5 млн. 500 тис. грн.
Упродовж 2014-2020 рр. наукові та науково-педагогічні працівники університету активно працювали над госпдоговірною та грантовою тематикою, а також проводили клінічні дослідження на загальну суму 34 млн. 145 тис. грн. Зокрема, обсяг фінансування клінічних досліджень склав 7 млн. 544 тис. 40 грн.
З 2017 року науковці кафедри твердотільної електроніки та інформаційної безпеки фізичного факультету УжНУ спільно з європейськими колегами виконували ґрантову угоду Н2020-EU (ID-73112) “Посилення провідних європейських науково-дослідних інфраструктур” (науковий керівник – д.ф.-м.н., проф. В.М. Різак) програми “Горизонт 2020”.
Також, в рамках програми “Горизонт 2020”, з 2018 року виконувалися роботи по міжнародному проєкту “Мережа інновацій та знань про короткі ланцюжки постачання” (Shortsupplychain Knowledgeand Innovation Network – SKIN) (науковий керівник – д.б.н., проф. Н.В. Бойко).
З 2014 по 2020 рр. в університеті активно працював Національний контактний пункт (НКП) (науковий керівник – Т.М. Симочко) за пріоритетними напрямами “Здоров’я, демографічні зміни та добробут” та “Харчова безпека, стале сільське господарство, морські дослідження та біоекономіка”.
Якщо підсумувати цей блок, то треба зазначити, що обсяг держбюджетного фінансування НДР з 2014 по 2020 рр. зріс більш ніж у 3 рази. При цьому загальний обсяг фінансування (який крім держбюджетного фінансування включає також фінансування за рахунок надходжень від виконання господоговірних робіт, грантів і т.д.), збільшився більш ніж у 4,5 разів.
- Ігоре Петровичу, які основні результати наукової діяльності за цей період відзначите?
- Результати наукових досліджень оприлюднено у монографіях, наукових статтях, навчальних посібниках і підручниках. За період 2014-2020 рр. науковці університету видали 449 монографій, 872 підручники, навчальні та навчально-методичні посібники. Починаючи з 2014 по 2020 рр. кількість монографій, підручників, навчальних та навчально-методичних посібників зросла більш ніж у 2 рази, кількість збірників наукових праць – більш ніж у 3 рази.
Крім того, опубліковано 450 збірників наукових праць. За останні два роки 17 наукових періодичних видань університету включено до категорії Б. Також наші науковці протягом семи років опублікували 10653 наукові статті та 6381 тези доповідей на наукових конференціях.
Окремо слід відзначити, що упродовж 2014-2020 рр. науково-педагогічні працівники активно публікували статті у виданнях, індексованих у міжнародних наукометричних базах даних Scopus та Web of Scienсe. Це, зокрема, 941 публікація у Scopus та 879 публікацій у Web of Scienсe.
Починаючи з 2015 року, ДВНЗ «Ужгородський національний університет» регулярно здійснює преміювання науковців університету за публікації у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Scienсe. Відповідно до Розпорядження ректора, були встановлені розміри преміювання авторів та/або керівників творчих колективів за кожну наукову статтю, в залежності від імпакт-фактору видання. Обсяги преміювання авторів та/або керівників творчих колективів у 2020 році порівняно з 2015 роком зросли у 18,5 разів (у 2015 обсяг преміювання складав 63,0 тис. грн., тоді як у 2020 році – 1165,0 тис. грн.).
Додам, що за останні 7 років науково-педагогічні працівники ДВНЗ «Ужгородський національний університет» стали авторами 356 патентів України на винахід та корисну модель, із яких 96 – патентів на винахід, 260 – патентів на корисну модель. ДВНЗ “УжНУ” уклав 7 ліцензійних договорів на передачу права використання патентів на корисну модель та винахід.
- УжНУ останніми роками проводить активну виставкову діяльність. Це дає свій результат?
- Безумовно. До прикладу, починаючи з 2014 року УжНУ є постійним учасником щорічної міжнародної виставки “Освіта і кар’єра”. За шість років університет п’ять разів нагороджувався найвищими нагородами – Гран-прі та тричі − золотими медалями: Гран-прі в номінаціях “Інноваційний розвиток освіти та сучасні педагогічні технології” (2015); “Видання підручників та навчальних посібників нового покоління” (2016); “Науково-дослідна діяльність навчального закладу” (2017); “Інформаційні IT-технології у вищому навчальному закладі” (2018); “Університет – інтегратор освітньо-наукового середовища в регіоні” (2020) та ін.
У 2018 році Національна академія наук України разом зі всесвітньовідомою компанією Clarivate Analytics проводили урочисту церемонію нагородження відзнаками Web of Science Award 2018 провідних науковців, університети та науково-дослідні установи України за вагомий внесок у розвиток науки. Ужгородський національний університет відзначено високою нагородою форуму в номінації “Установа з найвищою ефективністю наукових досліджень у 2018 році”.
- Ігоре Петровичу, будь ласка, кілька слів про наукову роботу молодих учених і студентів…
- Молоді вчені УжНУ регулярно беруть участь у конкурсах, які оголошує Міністерство освіти і науки України, здобувають міжнародні стипендії (Вишеградський фонд, програма академічної мобільності SAIA, ERASMUS та інші програми), публікують статті у провідних фахових виданнях України та провідних наукових виданнях інших держав, що входять до наукометричних баз даних, отримують патенти України, беруть активну участь у міжнародних та всеукраїнських конференціях.
Відповідно до постанов президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки молодим вченим ДВНЗ “УжНУ” упродовж 2014-2020 рр. призначено 19 урядових стипендій “Стипендія Кабінету Міністрів України для молодих вчених”. Лауреатом премії президента України для молодих вчених у 2016 році став колектив авторів Науково-дослідного інституту фізики і хімії твердого тіла у складі Малаховської Т.О., Філепа М.Й., Погодіна А.І. за наукову роботу «Стратегія оптимізації функціональних параметрів халькогенідних та галогенхалькогенідних матеріалів».
Грант Президента України для підтримки наукових досліджень молодих вчених на 2016 рік отримав Девіняк О.Т. «Встановлення кореляцій «структура - дія» та спрямований синтез нових речовин з протимікробною та протитуберкульозною активністю на основі похідних 4-тіазолідинону та 1,2,4- триазол- 3-тіону».
- Свого часу Ужгородський національний університет започаткував на Закарпатті проведення конкурсів стартапів. Якими є результати роботи в цьому напрямку?
- У 2016 році наказом ректора було створено Стартап-центр Державного вищого навчального закладу “Ужгородський національний університет”. За чотири роки у конкурсі інноваційних ідей “Стартап-УжНУ” взяли участь 212 студентів та були представлені 77 проєктів, із яких 25 здобули перемогу.
Слід відзначити, що в грудні 2018 року переможці конкурсу інноваційних ідей “Стартап - УжНУ 2018” взяли участь в міжнародному семінарі-тренінгу “Training and presentation of scientist business ideas”, що проходив в м. Трієст (Італія) у рамках проєкту “European Early Innovators Innitiative. А в травні 2019 року Гряділь Т.І. та Зуб І.М. представили свої проєкти в фінальному етапі IV Всеукраїнського фестивалю інновацій, який проходив в столиці, а вже під кінець місяця, один із проєктів «Екологічні вироби із біоматеріалів рослинного походження», був представлений на міжнародному конкурсі стартапів «Falling Walls Lab Chernivtsi 2019».
Треба також додати, що протягом 2014-2020 рр. наші студенти плідно працювали над науково-дослідними роботами. Ужгородський національний університет направив для участі у ІІ турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт наукові роботи 230 студентів. Серед переможців даного конкурсу слід відзначити студентів таких факультетів: економічного, здоров’я та фізичного виховання, медичного, фізичного, філологічного, юридичного та суспільних наук.
- За ці роки суттєво змінилася й діяльність наукової бібліотеки університету…
- Справді, починаючи з 2014 р. наукова бібліотека розпочала стрімке впровадження інноваційних технологій в свою роботу, яке завершилося повною комп’ютеризацією книгозбірні. Загальна електронна бібліотечна мережа об’єднала в собі всі відділи та абонементи бібліотеки, які знаходяться в різних кінцях міста.
Бібліотека розробила власний сайт, на якому відкрито електронний каталог, який на сьогодні представляє понад 730 тисяч назв книг. Також у 2018 році, в структурі бібліотеки створено Центр наукометрії та інформаційної підтримки освіти та науки, метою якого є моніторинг публікаційної активності науковців вузу та створення рейтингів науковців університету, згідно з даними авторитетних наукометричних баз. Рейтинги передбачають щопіврічне оновлення і відкритість на сайті бібліотеки, в рубриці «Бібліографічні профілі вчених УжНУ».
У 2014 році розпочато створення електронного репозитарію ДВНЗ «УжНУ», який на сьогодні нараховує понад 30 тисяч матеріалів, 18 тисяч з яких завантажено бібліотекою.
Треба відзначити, що з жовтня 2017 року МОН України надало безкоштовний доступ Ужгородському університету до міжнародних баз даних Scopus та Web of Science, а бібліотеці надано адміністративні повноваження.
Також важливо, що з метою надання якісних послуг користувачам розроблена система онлайн-комунікації – «Online-послуги», яка надає можливість співпрацювати з користувачами бібліотеки у віртуальному просторі, що на період карантинних обмежень виявилось на часі.
І нарешті – університетська книгозбірня отримала доступ до антиплагіатних систем StrikePlagiarism (2019 р.) та Unicheck (2020 р.), за допомогою яких бібліотека перевіряє текстові документи на наявність запозичених частин тексту з відкритих джерел в інтернеті. Лише протягом 2020 року цією можливістю скористались близько 300 науковців.
- На завершення хочеться спитати про майбутнє нашої науки – аспірантів і докторантів.
- Насамперед зазначу, що починаючи з 2014 року загальна кількість аспірантів зросла в два рази: з 242 осіб у 2014 році до 577 осіб у 2020-му.
Загальна кількість докторантів починаючи з 2014 року зросла в три з половиною рази. В 2014 році загальна кількість аспірантів становила 4 особи, в 2020 – 14 осіб.
Загальна кількість аспірантів зарахованих на 1 рік навчання починаючи з 2014 року зросла в два рази. В 2014 році загальна кількість аспірантів зарахованих на 1 рік навчання становила 72 особи, в 2020 – 159 осіб.
До речі, за цей період наші аспіранти отримали 3 стипендії Президента України та 3 стипендії імені М.С. Грушевського. Тож, як бачимо, в УжНУ росте наукова зміна, покоління талановитих дослідників, за якими – майбутнє нашої університетської науки.
Ярослав Світлик
