Ужгородський національний університет – активний учасник Ізраїльсько-європейського саміту громадського співробітництва в Празі
21–23 травня 2025 року в столиці Чеської Республіки – місті Празі – відбулася міжнародна конференція «Ізраїльсько-європейський саміт громадського співробітництва», що об’єднала провідних науковців, аналітиків, громадських діячів та представників академічної спільноти з різних країн світу (Україна, Ізраїль, Польща), а також представників міжнародних організацій, дипломатичних місій та ветеранських об’єднань. Ужгородський національний університет став не лише учасником, а й співорганізатором заходу. Очолив делегацію Ігор Король, доктор фізико-математичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи УжНУ. До складу делегації також увійшли: Марина Король, доктор економічних наук, професор кафедри міжнародних економічних відносин; Іван Зимомря, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу; Олена Зимомря, кандидат філологічних наук, доцент кафедри міжнародних комунікацій.
Конференцію, яка мала на меті обговорення нових викликів у сфері громадської дипломатії, міждержавного діалогу, академічного обміну та розвитку партнерства між Україною та Ізраїлем, організував Василь Москов, кандидат педагогічних наук, директор Академії економіки та педагогіки (Akademie ekonomiky a pedagogiky, м. Прага). Організатор заходу підкреслив, що Ізраїльсько-європейський саміт громадського співробітництва стане регулярною подією, яка й надалі слугуватиме простором для обміну досвідом, формування партнерств та реалізації спільних ініціатив на міжнародному рівні.
Пленарне засідання Саміту стало майданчиком для глибокого аналізу ключових аспектів сучасної безпеки, медицини, технологій та соціальної політики у контексті війни. Учасники заслухали виступ відомого ізраїльського військового аналітика, блогера, журналіста й письменника Григорія Тамара (Ізраїль), який провів паралелі між ізраїльським та українським досвідом протидії агресії, а також окреслив багаторічну історію стратегічного партнерства Ізраїлю з Чехією. Особливу увагу привернули практичні ініціативи у сфері медицини. Доктор медичних наук Микола Веропотвелян (Україна) провів інтерактивний тренінг з військово-польової та тактичної медицини, а також окреслив виклики, пов’язані з демографічною ситуацією в Україні, зосередивши увагу на важливості впровадження розширеного неонатального скринінгу в умовах війни. Нейропсихолог Роман Розенгурт (Ізраїль) поділився новітніми напрацюваннями в галузі лікування посттравматичного стресового розладу та черепно-мозкових травм із застосуванням сучасних ізраїльських технологій, а також окреслив перспективи технологічного співробітництва між Ізраїлем та Україною у сфері медичних та оборонних інновацій. У фокусі виступу Сергія Князєва, голови Всеукраїнської профспілкової організації, було обговорення ролі правоохоронних органів у період повномасштабного вторгнення, зокрема в регіонах, наближених до лінії фронту та кордону. Водночас Тетяна Андрійчук, заступник голови профспілкової організації системи МВС, акцентувала на важливості створення в Україні ветеранських хабів за ізраїльською моделлю, що поєднує реабілітацію, підтримку та соціальну інтеграцію ветеранів.
У рамках роботи Саміту було представлено широке коло доповідей, що охопили ключові соціальні, правові, економічні та гуманітарні виклики в умовах війни й посткризового відновлення України. З-поміж провідних правників з доповіддю про соціально-правовий статус осіб з інвалідністю виступила Ірина Жаровська (д. ю. н., професор кафедри теорії права та конституціоналізму, НУ «Львівська політехніка»). Вікторія Миколаєць (д. ю. н., завідувач кафедри правничої лінгвістики, Державний податковий університет, м. Ірпінь) окреслила правові гарантії для сімей загиблих військовослужбовців. Оксана Кузьменко (д. ю. н., заслужений діяч науки і техніки, завідувач кафедри публічного та міжнародного права, КНЕУ, м. Київ) зосередилась на проблемах реабілітації осіб з інвалідністю внаслідок бойових дій. Роль ветеранів у системі національної безпеки та відбудови розкрив Артем Гончаренко (керівник Інституту «Архітектура Стійкості», КНУБА, м. Київ), а питання гібридної стійкості політичних інституцій у посткризовий період висвітлив Олександр Лисенко (к.політ.н., доцент Черкаського державного технологічного університету). Практичні аспекти відновлення громад, соціалізації військовослужбовців і міжнародного партнерства були представлені у виступах Оксани Коляденко (начальниця управління праці, Бородянська селищна рада), Сергія Клевчука (заступник селищного голови, Бородянка) та Юлії Розпаченюк (начальниця управління інфраструктурного розвитку та ЖКГ, Бородянка). Тему ролі університетів у реінтеграції ветеранів висвітлила Антоніна Савченко (КНУБА), а питання виховання гуманістично орієнтованої особистості – к. пед. н. Оксана Лисенко («Kids Club», Київ). Проблематику захисту прав ВПО розглянула Леся Гончарик (ДНЗ «Львівське ВПУ ІКТ»). Правові й соціальні аспекти інклюзивного містобудування та безбар’єрного простору були охоплені в доповідях д. ю. н., проф. Наталії Сердюк (КНУБА) та Наталії Лаговської (ДПУ, м. Ірпінь), а проблеми спадкування у воєнний час – у виступі к .ю. н. Наталії Лаговської (ДПУ, м. Ірпінь). Європейський вимір допомоги Україні проаналізували к. ю. н. Анна Гуржій (ДТЕУ, м. Київ), яка розглянула міграційну політику ЄС, та к. ю. н. Адам Якушевич (Університет ім. Казимира Великого, Польща), який розповів про польський досвід прийому українських біженців. Трудове право в умовах війни і його порівняльно-правовий аналіз стали предметом обговорення к. ю. н. Оксани Руданецької (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького) та к. ю. н. Наталії Циганчук (Академія праці, соціальних відносин і туризму, м. Київ). На стику економіки, екології та державного управління виступили к. е. н. Наталія Захаркевич і к. е. н. Дар’я Арзянцева (Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова), які висвітлили тему продовольчої безпеки та екологічної нейтральності бізнесу. Проблеми кримінального права в умовах війни та кризового періоду досліджували д. ю. н., проф. Валерія Рядінська та к. ю. н. Ірина Козакова (Національна академія управління, м. Київ), які проаналізували регулювання обігу зброї та охорону виборчих прав. Перспективи розвитку юридичної науки в умовах кризи було розкрито у доповіді д. ю. н., проф. Наталії Новицької (Державний податковий університет, м. Ірпінь).
У рамках секційних засідань вагомий внесок у дискусію про трансформації вищої освіти, фінансової системи та інформаційних технологій в умовах війни зробили представники УжНУ, які представили актуальні дослідження та практичні підходи до подолання сучасних викликів. Так, проф. Ігор Король запропонував увазі слухачів аналітичний огляд трансформації ІТ-освіти в Україні у відповідь на воєнні виклики, зокрема цифровізації, мобільності студентів і підвищення якості освітнього процесу. У доповіді було акцентовано на ролі університетів як центрів стійкості та технологічного розвитку в регіонах, наближених до кордону. Важливим доповненням стало ознайомлення слухачів із діяльністю УжНУ в умовах війни: проректор представив досвід закладу щодо розвитку освіти, підтримки внутрішньо переміщених студентів і міжнародної академічної співпраці. Проф. Марина Король присвятила свій виступ аналізу ролі банківської системи у воєнний період. Увагу акцентовано на тому, як українські банки проходять «перевірку на справжність», зберігаючи фінансову стабільність, забезпечуючи розрахунки, кредитування та підтримку бізнесу в умовах системних ризиків. Особливий наголос був зроблений на функціонуванні банків у прикордонних регіонах та на трансформації регуляторної політики. Проф. Іван Зимомря та доц. Олена Зимомря проаналізували реформу вищої освіти в Ізраїлі як джерело ідей для української академічної трансформації. Іван Зимомря розкрив стратегічні засади модернізації ізраїльської вищої освіти, зокрема такі аспекти, як гнучкі освітні траєкторії, інтеграція дослідницької діяльності у навчальний процес та адаптивне управління університетами в умовах національної безпеки. У свою чергу, Олена Зимомря зосередилася на можливостях адаптації ізраїльського досвіду в українському контексті, проаналізувавши інструменти підвищення академічної мобільності, діджиталізації освітнього процесу та розвитку нових моделей партнерства між державними й недержавними освітніми структурами.
Представники УжНУ наголосили на важливості поглиблення міждержавної співпраці в галузях науки, безпеки та освіти як інструментів соціальної стійкості та посткризового відновлення України. Саміт став платформою для налагодження нових академічних та експертних зв’язків, а також розробки спільних проєктів.
