Студентська конференція в УжНУ: майбутнє освіти з штучним інтелектом
У середу, 19 листопада, на теренах УжНУ відбулася студентська міжнародна наукова конференція, присвячена темі «Використання штучного інтелекту у навчанні: можливості, виклики та перспективи». До участі долучилися здобувачі фаху факультету іноземних мов ЛНУ та Університету м. Пітешті, а також Політехнічного університету Бухареста. Організаційний комітет заходу сформували проректорка з науково-педагогічної роботи Ужгородського національного університету Мирослава Лендьел, в. о. декана факультету іноземної філології Сніжана Голик, заступниця декана з виховної роботи Оксана Дацьо, доцентка кафедри англійської філології Галина Онищак, голова Студентської ради факультету Олена Керецман та голова Студентського наукового товариства факультету Ольга Гаврилюк.
Вступна частина розпочалася виступом в. о. декана факультету іноземної філології Сніжани Голик. У ньому вона окреслила тематику та значущість майбутнього обговорення: «Штучний інтелект сьогодні став потужним інструментом, який впливає на всі аспекти нашої професійної діяльності — від викладання до перекладу та міжкультурної комунікації. Ті зміни, що відбуваються зараз, надзвичайно динамічні й ставлять перед нами нові етичні та методологічні виклики. Саме тому нам важливо спільно обговорити ці процеси та знайти ефективні шляхи застосування ШІ в освітньому середовищі. Бажаю всім конструктивної розмови та плідної роботи». Наступною слово перейняла доцентка кафедри іноземної філології Галина Онищак. У своїй частині вона звернулася до учасників: «Сьогодні ви матимете змогу обмінятися новими й креативними ідеями, адже саме молоді дослідники покликані змінювати бачення застосування ШІ в освіті. Штучний інтелект уже суттєво трансформував освітній простір, відкривши адаптивні програми та можливості, які ще кілька років тому здавалися фантастикою. Нехай ця конференція стане для вас першим кроком до професійного зростання та долучення до наукової спільноти». Після вступної частини учасники перейшли до презентації своїх наукових напрацювань.
Пленарне засідання конференції було структуроване у три змістові секції, кожна з яких розкривала окремий аспект взаємодії штучного інтелекту з освітнім процесом. Перша секція була зосереджена на темі «Етичні аспекти та академічна доброчесність у використанні ШІ» та містила доповіді, присвячені співпраці викладача й алгоритмів, питанням конкуренції чи взаємодоповнення між ними, ролі критичного мислення як засобу протидії автоматизації, використанню штучного інтелекту як педагогічного асистента, а також інноваційним підходам до гейміфікованого навчання у методиці викладання англійської мови як другої чи іноземної.
Друга секція — «ШІ у викладанні іноземних мов та у розвитку мовних навичок студентів» — окреслювала широкий спектр можливостей використання генеративних технологій у філології. Учасники представили дослідження щодо створення інтерактивних навчальних матеріалів, застосування подкастів для диференціації аудіювання, викладання граматики у новому цифровому контексті, персоналізації матеріалу відповідно до рівня студента, використання ШІ в удосконаленні освітніх процесів у закладах вищої освіти України, а також ефективності адаптивних мовних платформ і популярних цифрових інструментів — ChatGPT, Grammarly, DeepL, Duolingo Max, TalkPal AI та інших.
Третя секція була присвячена темі «Застосування ШІ у міжкультурній комунікації та перекладі» й зосереджувалася на аналізі того, як штучний інтелект відтворює культурні контексти, лінгвістичні нюанси та комунікативні особливості. Доповідачі торкалися проблем академічної доброчесності, питання авторства та ризиків плагіату, визначали межі допустимого використання генерувальних інструментів у навчанні. Окрему увагу було присвячено порівняльним дослідженням людських і автоматизованих перекладацьких практик, а також аналізу культурних і мовних особливостей перекладу, здійснюваного системами Google Translate та Microsoft Translator.
У ході конференції учасники розглянули як переваги, так і виклики використання штучного інтелекту, зокрема в аспектах етики та академічної доброчесності, а також обговорили потенціал персоналізації навчального процесу за допомогою цифрових технологій. Подія стала важливим майданчиком для обміну досвідом, формування наукових підходів і професійного зростання молодих дослідників у сфері сучасної освіти.
Валерія Мельник,
Інформаційно-видавничий центр.
