На факультеті іноземної філології УжНУ провели тематичний захід «Академічна доброчесність – ключ до якісної освіти»
Хвиля доброчесності стартує! Запрошуємо всіх небайдужих приєднатися до флешмобу й поширити культуру прозорості, там, де ви працюєте, навчаєтеся чи навчаєте інших.
8 грудня 2025 року студенти факультету іноземної філології провели захід, присвячений Тижню доброчесності 2025. Учасники обговорили ключові принципи академічної доброчесності — чесність, відповідальність, прозорість, повагу до інтелектуальної праці — та проаналізували типові порушення, з якими можуть зіштовхнутися учні й студенти в освітньому середовищі. Зустріч відбулася в інтерактивному форматі. Особливий інтерес викликали дискусії про коректне цитування, самоплагіат і роль особистої відповідальності в навчальному процесі. Захід дав можливість кожному ще раз усвідомити, що доброчесність — це не лише дотримання формальних вимог, а й щоденна позиція, яка формує академічну культуру спільноти. Студенти відзначили, що обговорення було корисним, практичним і допомогло їм чіткіше зрозуміти, як діяти етично в різних навчальних ситуаціях.
Сьогодні українське суспільство переживає значні трансформації та виклики, і цізміни безпосередньо впливають на сферу професійної та фахової передвищої освіти.Заклади працюють у динамічному середовищі, де від майбутніх фахівців очікують не лише технічних компетентностей, а й уміння діяти чесно, відповідально та професійно.Тому формування культури доброчесності є важливою складовою якісної підготовки здобувачів освіти.Молодь, яка навчається у закладах професійної та фахової передвищої освіти,щоденно стикається з реальними ситуаціями, що потребують етичних рішень:виконанням практичних завдань, проходженням виробничої та навчальної (або педагогічної) практики, взаємодією з роботодавцями, роботою в колективі. Саме в ці моменти педагогічні працівники виступають не лише наставниками, а й прикладом того, як виглядає професійна чесність у дії.
Досвід інтеграції тем доброчесності та антикорупції в освітній процес показує: молодь, яка з раннього етапу професійної підготовки знайомиться з поняттями чесності, відповідальності та етичної поведінки, демонструє вищий рівень усвідомленості під час прийняття рішень у дорослому житті та професійній діяльності. Вони краще розуміють наслідки своїх дій, усвідомлюють цінність репутації, легше працюють у команді та формують здорові професійні відносини. Саме тому важливо системно й послідовно говорити зі здобувачами освіти продоброчесність: не як про теоретичне поняття, а як про норму поведінки, яка формуєпрофесійну гідність і довіру до фахівця.
Тиждень доброчесності — це вісім робочих днів, протягом яких усі освітні та позанавчальні активності у закладі присвячені тематиці доброчесності, професійної етики та відповідального прийняття рішень. Можна обрати всі запропоновані заходи або адаптувати лише ті, що найкраще відповідають специфіці вашого закладу та особливостям здобувачів освіти.
Традиційно Тиждень доброчесності проводиться щороку за 1–2 тижні до 9 грудня — Міжнародного дня боротьби з корупцією. Проте говорити про доброчесність можна в будь-який період навчального року — тема завжди актуальна, особливо у професійному середовищі.
Тематичний тиждень — це інструмент, який допомагає зробити цінності доброчесностіближчими, зрозумілішими й практично значущими для кожного здобувача освіти, формуючи основу майбутньої професійної культури.
Інтеграція тем доброчесності у освітній процес має доведений позитивний вплив на формування цінностей та моделі поведінки у дорослому житті. Проведення Тижня доброчесності є дієвим інструментом для виховання покоління, яке будуватиме суспільство на принципах рівності, довіри та справедливості.
Метою тематичного тижня є ознайомлення здобувачів освіти з поняттям «доброчесність», формування розуміння причин та наслідків корупції, а такожусвідомлення її негативного впливу на суспільство. Проведення таких активностей сприяє розвитку критичного мислення, відповідальної поведінки таціннісних орієнтирів в учнів та студентів.
Студентське наукове товариство факультету іноземної філології Ужгородського національного університету виступило ініціатором проведення тематичного заходу «Академічна доброчесність – ключ до якісної освіти». Подія відбулася в дистанційному форматі та тривала 45 хвилин на платформі Google Meet в рамках Тижня доброчесності, ініційованого та впровадженого командою Офісу доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за підтримки Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації. Серед іншого, головний спеціаліст відділу просвітницької роботи Управління просвітницької роботи та навчальних програм Національного агентства з питань запобігання корупції Інна Савицька підкреслила: «Наша команда впевнена, що ваш внесок у цю ініціативу стане вагомим кроком до формування покоління, яке шанує справедливість, чесність та прозорість у всіх аспектах життя». У заході взяли участь приблизно 30 студентів та аспірантів усіх курсів і років навчання бакалаврського та магістерського рівнів факультету іноземної філології, та запрошені представники студентства дотичних і суміжних спеціальностей, де іноземні мови складають невід'ємну складову програми навчальних дисциплін і предметів. Студентську наукову роботу на факультеті іноземної філології курує доцентка кафедри англійської філології Галина Онищак під наглядом в.о декана Сніжани Голик.
Присутніми та учасниками виступили голова Студентського наукового товариства ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Антон Радько, голова Студентського наукового товариства ФІФ Ольга Гаврилюк та заступник голови організаційного відділу Станіслав Рошко. Захід проводили студенти-старшокурсники: Ольга Гаврилюк, Сільвія Русин, Юлія Мадяр, Олександра Мущинко та Станіслав Рошко.
Вступна частина розпочалася виступом Ольги Гаврилюк, студентки 1 курсу магістратури факультету іноземної філології спеціальності «Середня освіта. Англійська мова та література. Зарубіжна література», у якому вона наголосила на важливості академічної доброчесності для університетської та факультетської спільноти. «Академічна доброчесність – це фундамент якісної освіти у сучасному світі, який формує не тільки знання, але й морально-етичні принципи майбутніх спеціалістів і фахівців. На нашому факультеті викладацько-професорський склад завжди демонструє високий рівень професіоналізму та доброчесності, що надихає студентів дотримуватися попередньо встановлених стандартів у науково-дослідній діяльності. Це не просто правила, а основа для професійного та особистісного зростання, як і для взаємної довіри та поваги», – зазначила Ольга Гаврилюк.
Учасники заходу зіграли в інтерактивну гру «Чесно чи небезпечно?» під наставництвом Сільвії Русин, студентки 4 курсу факультету іноземної філології спеціальності «Середня освіта. Англійська мова та література. Зарубіжна література». Гра включала питання на кшталт: «Поважати інших – це...», «Зберігати довіру – це...», «Визнавати помилки – це...», «Не шукати легких шляхів – це...», «Бути справжнім – це...». Учасники інтерактивної сесії поділилися можливими відповідями на запитання, та що визначення значать для них.
Далі слово перейняла Юлія Мадяр, студентка 1 курсу факультету іноземної філології спеціальності «Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська», яка запропонувала проговорити ситуації, опосередковано або безпосередньо пов'язані з академічною доброчесністю, вичерпно відповівши на поставлене запитання: «Чи пов'язуєте ви доброчесність із майбутньою професією?», а також навела у своєму представленні приклади можливих порушень, таких як «Я переклав текст через Google Translate і здав як власний», «Я попросив одногрупника надіслати мені відповідь на тест на платформі Moodle», «Я використав власний текст з торішньої роботи», «Я здав роботу із зазначеними джерелами, але деякі з них не читав», «Викладач ставить низьку оцінку тому, хто йому не подобається», «Студент купує готову роботу в інтернеті», «Студент надав завідомо неправдиву інформацію про спостереження під час навчальної чи педагогічної практики», «Студент свідомо змінив вже наявні дані у рукописі дипломної роботи після здійсненої апробації результатів», «Маленький подарунок за оцінку чи послугу – це ж нормально».
Олександра Мущинко, студентка 4 курсу факультету іноземної філології спеціальності «Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська» детально розкрила поняття порушень академічної доброчесності, навівши їх види та підвиди: академічний плагіат (оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства, відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про освіту»), самоплагіат (оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів, відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про освіту»), фабрикація (вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях, відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про освіту»), фальсифікація (свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень, відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про освіту»), списування (виконання письмових робіт із залученням внутрішніх та зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час тематичного та підсумкового оцінювання результатів навчання, відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про освіту»), обман (надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування, відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про освіту»), хабарництво (надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, подарунків, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі, відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про освіту») та необ'єктивне оцінювання (свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про освіту»).
Станіслав Рошко, студент 4 курсу факультету іноземної філології спеціальності «Середня освіта. Англійська мова та література. Зарубіжна література», у своїй розповіді посилався на нормативно-правову базу: Статтю 42 Закону України «Про освіту», яка визначає академічну доброчесність як сукупність етичних принципів для забезпечення довіри до результатів навчання, з відповідальністю за порушення. Також він висвітлив Статтю 63 Закону України «Про вищу освіту», яка зобов'язує осіб, що навчаються, дотримуватися законодавства, статуту закладу, вимог охорони праці та означеного поняття академічної доброчесності.
Учасники взяли участь в інтерактивному опитуванні щодо ймовірних причин порушень академічної доброчесності здобувачами освіти, серед яких: 1) брак часу; 2) тиск оцінювання; 3) нерозуміння правил цитування; 4) бажання полегшити собі життя; 5) страх провалу; 6) недостатня підготовка; 7) низька мотивація. Студенти додали теж власні думки: лінь, страх, порівняння з одногрупниками або однокурсниками, які порушують правила та приписи без покарання, випадкові або мимовільні порушення, нестабільні поведінкові зміни або неподолані шкільні звички.
Обговорення завершилося питаннями для закріплення здобутих знань: 1) Які принципи академічної доброчесності згадуються у відео? (відео відібране командою запрошених студентів); 2) Що вважається порушенням академічної доброчесності?; 3) До чого можуть призвести тривалі і системні порушення академічної доброчесності?; 4) Які санкції можуть застосувати до студента, що порушує правила?; 5) Як на вашу думку можна запобігти порушенню академічної доброчесності?
Антон Радько, Голова СНТ УжНУ, підкреслив і неприпустимість деяких проявів академічної недоброчесності на прикладі професій учителів та перекладачів іноземних мов: «Для вчителів англійської, німецької, французької або румунської мов академічна доброчесність – це основа авторитету. Плагіат, включно із самоплагіатом, фабрикація або фальсифікація даних у письмових та усних перекладах, та педагогічних навчальних матеріалах не тільки поставить під сумнів репутацію, але й нашкодить замовникам та вихованцям, які покладаються на автентичність і достовірність інформації». Молодий вчений і дослідник звернув увагу на неправомірне використання та покладання на словники та тезауруси філологами перекладацької, та застарілі методичні рекомендації і навчальні посібники практикантами педагогічної спеціальностей. «Недопустимо, щоб майбутні перекладачі та вчителі вдавалися до таких не професійних методик і підходів у своїй праці, бо це підриває відданість і вірність до всієї професії, дуже затребуваного фаху», – наголосив Антон Радько.
Станіслав Рошко, заступник голови організаційного відділу, додав у скарбницю виступів: «Визнання та репутація в спільноті вчених і науковців – це те, що здобувається роками наполегливої праці, публікаціями у фахових наукових виданнях та апробаціями оригінальних досліджень і незаангажованістю та неупередженістю в процесі їх підготовки. Але втримати їх ще складніше: один випадок академічної недоброчесності може перекреслити все нажите вислугою років. У науковому середовищі визнання та репутація – це валюта, яка відкриває двері до взаємовигідних співпраці та співробітництва, грантових і спонсорських програм та подальшого кар’єрного зростання».
Організатори подякували всім за увагу та допомогу в проведенні і реалізації планів. Захід відбувся за підтримки Команди Офісу доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції, яка дякує учасникам за внесок у проведення Уроку доброчесності для студентів закладів вищої освіти в рамках Тижня доброчесності (01–09.12.2025).
Для подальшого вивчення теми організаторами рекомендуються матеріали: план-конспект уроку, презентація, мотивувальне відео та посилання на домашнє завдання «Грай», які перебувають у публічному доступі на сторінках НАЗК і його відділів та управлінь у мережі. Також необхідно ознайомитися з новими матеріалами 2025 року – «Методичні рекомендації щодо організації та проведення Тижня доброчесності у закладах загальної середньої освіти», які можна адаптувати, пристосувати або видозмінити для вищої освіти.
