Один із засновників в Україні громадських наукових і культурно-освітніх організацій: Дослідницько-інформаційного центру «Міжслов'янська ініціатива», Міжнародної Слов'янської академії наук та ін. організацій.

У 1994—1996 рр. — перший декан факультету, завідувач кафедри міжнародних відносин Київського інституту «Слов'янський університет». З 2003 р. – професор Дипломатичної академії при МЗС України та Ужгородського національного університету. З 2005 по 2006 рр. – завідувач кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції УжНУ. Віце-президент Товариства «Україна-Словаччина» , голова Комісії істориків України та Угорщини; України та Словаччини, України та Болгарії.

Автор близько 500 наукових праць, у тому числі понад 70 індивідуальних і колективних монографій та навчальних і вузівських посібників. Підготував 7 докторів, 18 кандидатів історичних наук зі спеціальності «всесвітня історія».

Звання: професор (1999); заслужений діяч науки і техніки України (2001); член-кореспондент НАН України (2015); лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2016); лауреат VI Всесоюзного конкурсу молодих вчених і спеціалістів із суспільних наук (1981); почесний доктор Ужгородського національного університету (2005).

Нагороди: Державна премія України в галузі науки і техніки 2016 р. — за «Енциклопедію історії України» (у 10 томах) (у складі колективу); медаль Академії наук України з премією для молодих вчених (1981); премія НАН України за найкращу наукову працю (2001); Відзнака Чехословаччини — медаль «Академік Зденек Неєдли» (1985) та Почесна відзнака першого ступеня Союзу чехословацько-радянської дружби (1988); Відмінник освіти України (2007); нагрудний знак «За наукові досягнення» (2008); Почесна грамота Верховної Ради України (2007) і Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2011).