Greetings from the rector on the occasion of the 77th anniversary of UzhNU
Шановні колеги, друзі, дорога університетська родино!
Наша alma mater, День заснування якої відзначаємо сьогодні, вперше відчинила свої двері перед студентами у рік закінчення Другої світової війни. Серед тих, хто першим переступив її поріг, були і щойно демобілізовані фронтовики, молоді патріоти. Вони мріяли і свято вірили у те, що здолавши нацизм, уберегли Європу від нових воєн, а їхні діти, онуки і правнуки будуть здобувати знання, розвивати науку, формувати світогляд виключно заради зміцнення миру, взаєморозуміння, братніх стосунків між народами і поступального цивілізаційного розвитку.
Однак стабільного миру, суспільного спокою і гарантування прав людини жодне повоєнне покоління українців так і не зазнало. Відразу по Другій світовій війні почалися політичні репресії, коли національно свідомих студентів радянські репресивні органи арештовували прямо у студентських аудиторіях і ув’язнювали у табори Сибіру, переслідували за підтримку національно-визвольних змагань, рідну мову, віру, змушували вчити фальсифіковану історію власної країни. Радянська імперія регулярно придушувала демократично-визвольні революції у сусідніх країнах та розв’язувала збройні конфлікти у світі, до участі у яких насильно мобілізовувала наших батьків. Адреси, де москва позначила свою присутність кров’ю, відомі усьому світу: Корея-1950, Угорщина-1956, Чехословаччина-1968, Афганістан-1979, Азербайджан-1990, Грузія і Литва-1991, Молдова-1992, Карибська і Близькосхідна кризи, війни у В’єтнамі, країнах Індокитаю, Африки…
Після серії невдалих спроб встановити у незалежній Україні проросійську маріонеткову владу, у 2014 році росія відкрито розв’язала проти нас військовий конфлікт, який переріс у повномасштабну загарбницьку війну, брутальну окупацію українських територій. Сьогодні в Україні йде жорстока національно-визвольна боротьба з нашим одвічним ворогом-окупантом за державну незалежність України, за право називатися і бути українцями, за збереження нашого етносу.
У лавах мужніх захисників Вітчизни – випускники та викладачі Ужгородського національного університету. Ужнівці вміло і хоробро воюють на передових ділянках фронту, захищають державний кордон, українські небо і море, об’єкти життєзабезпечення і громадський порядок країни, навчають майбутніх офіцерів та завтрашніх фахівців військовим і мирним професіям, лікують у госпіталях, лікарнях і медичних центрах поранених воїнів та цивільних громадян, особистою участю і власними коштами потужно підтримують всенародний волонтерський рух, опікуються біженцями та вимушеними переселенцями, укріплюють нашу віру у Перемогу на інформаційному фронті.
Такими є реалії відзначення 77-ї річниці заснування Ужгородського національного університету. Наше покоління складає найголовніший у своєму житті іспит – іспит відкладеною війною за Незалежність своєї рідної України. І в жодного з нас немає ані найменшого сумніву, що здамо ми його на відмінно. Бо з нами Бог, з нами Правда, з нами Свобода і підтримка Вільного Світу!
Від усього серця бажаю вам, шановні колеги, міцного здоров'я, сили духу, творчого натхнення, добробуту і затишку у родинах, мудрості і далекоглядності, нових звершень та непохитної віри у нашу Перемогу!
Слава Україні! Героям Слава!
Ректор УжНУ Володимир СМОЛАНКА
