Ультразвукове дослідження серединного нерву в діагностиці карпального тунельного синдрому
Синдром зап'ястного каналу виникає внаслідок здавлення серединного нерва ( тунельний синдром ) у зап'ястному каналі . За оцінками, поширеність синдрому зап’ястного каналу становить 2,7-5,8% серед загального дорослого населення, а захворюваність протягом життя становить 10-15%, залежно від професійного ризику 4 .Синдром зап’ястного каналу зазвичай виникає у віці від 36 до 60 років і частіше зустрічається у жінок із співвідношенням між жінками та чоловіками 2-5:1.
Синдром зап'ястного каналу в першу чергу визначається болем і сенсорними симптомами:
- brachialgia paraesthetica nocturna, або нічний висхідний біль, що виходить із зап'ястя, типовий;
- сенсорні симптоми впливають на перші три пальці і, залежно від патернів іннервації, на радіальний аспект четвертого пальця;
- позитивна проба Тінеля : парестезії, викликані постукуванням серединного нерва на зап’ясті;
- позитивна проба Фалена : парестезії, спричинені згинанням зап’ястка понад 30-60°.
Ультразвукова діагностика серединного нерва має численні переваги, які роблять її важливим інструментом у визначенні різних станів, зокрема карпального синдрому.
Ось кілька основних переваг ультразвукової діагностики серединного нерва:
- ·Безпека:
- Ультразвукова діагностика не використовує іонізуючого випромінювання, що робить її безпечною для пацієнтів будь-якого віку та ваги.
- ·Нетравматичність:
- Процедура неінвазивна і не травматична, не вимагає внутрішнього втручання та не потребує анестезії.
- ·Висока роздільна здатність:
- Ультразвук дозволяє отримати високоякісні зображення м'яких тканин, таких як нерви, з високою роздільною здатністю.
- ·Динамічне спостереження:
- Здатність до реального часу дозволяє лікарю спостерігати за рухами та функціональним станом нерву під час дослідження.
- ·Оцінка структур:
- Ультразвук надає детальні інформації про структуру та розмір серединного нерву, допомагаючи визначити можливі аномалії.
- ·Вимірювання розмірів:
- Лікар може вимірювати розміри нерву для об'єктивного визначення його стану.
- ·Взаємодія з пацієнтом:
- Процес ультразвукового дослідження може бути взаємодійним, дозволяючи пацієнту та лікарю обговорювати симптоми та спостерігати за дослідженням разом.
- ·Інформація про кровопостачання:
Ультразвук може надати інформацію щодо кровопостачання нерву, що важливо для оцінки його функціонального стану.
Максимальна площа поперечного перерізу серединного нерва, що спостерігається проксимальніше тунелю, становить 16 мм (у нормі - до 10 мм). У візуалізації синдромів серединного нерва ультразвук корисний для дослідження синдрому зап’ястного каналу, потенційно виявляючи, у повністю розвинутих випадках, тріаду:
- ·долонне викривлення сітківки-згинача (>2 мм за лінію, що з’єднує гороподібну та човноподібну кістки );
- ·дистальне сплощення нерва;
- ·розширення нерва проксимальніше сітчастого згинача.
Розширення нерва здається найбільш чутливим і специфічним критерієм, але питання про те, яке граничне значення для патологічного розміру, залишається дискусійним; нормальна площа поперечного перерізу (CSA) становить 9-11 мм 2 (0,09-0,11 см 2 ), але діапазон CSA, що вважається патологічним, широкий. Згідно з одним дослідженням, різниця в CSA нерва на 2 мм 2 між рівнем квадратного пронатора та зап’ястним тунелем має 99% чутливість і 100% специфічність для синдрому зап’ястного каналу 9 .
Інтраневральна гіперваскуляризація є ще однією ознакою з високою діагностичною точністю, хоча може бути відсутньою у хронічних випадках.
Якщо присутній роздвоєний серединний нерв, вимірювання комбінованої площі поперечного перерізу можна виконати зі збільшенням площі поперечного перерізу ≥4 мм 2 між серединним нервом на рівні проксимального третього пронатора квадратного м’яза та в зап’ястковому каналі, що забезпечує > 90% чутливість/специфічність для синдрому зап’ястного каналу.
Підготувала Стефанцова У.В
