Студенти і викладачі кафедри соціології та соціальної роботи відвідали Вільшанський дитячий будинок.

Основне покликання соціального працівника - відчувати біль іншої людини і допомогти їй у життєвих скрутах. Серед мальовничих Карпат розмістився Вільшанський дитячий будинок, своєрідна «кунсткамера» людських аномалій. Проблема дітей - інвалідів тривалий час була табуйована. Сьогодні ми можемо вільно зайти за огорожу будинку-інтернату і побачити чим живуть понівечені долею діти. Перші враження приголомшують. Видовище не для слабких людей. Сльози течуть і з усіх сил хочеться допомогти цим дітям. Працівники інтернату виконують свою благородну місію не тільки заради заробітку, а через душевне покликання.

Іноваційні принципи реабілітації які використовуються у цьому закладі дали можливість частині дітей з ментальними і фізичними вадами ІІІ - ІV категорії, встати на ноги, долучитись до освітнього процесу (15% дітей навчились читати, писати, працюють в майстернях, танцюють, співають).

Найбільшою радістю для вихованців дитбудинку є гості перед якими вони можуть продемонструвати усі свої здобутки. Тому вам тут будуть раді завжди. Відсвяткувати день соціального працівника студенти і викладачі кафедри соціальної роботи вирішили у Вільшанах.

Дякуємо колегам кафедри за підтримку в організації даної акції та «Мерсіфарм» за чудові подарунки і солодощі.

Оксана Смук.