Практичний інтенсив із саморегуляції та ментального здоров'я
У стінах Ужгородського університету відбувся практичний психологічний тренінг на тему «Стрес, тривожність і саморегуляція», присвячений питанням збереження ментального здоров'я, подолання тривожності та ефективної саморегуляції в умовах навчального й повсякденного навантаження. Захід було організовано в рамках плану роботи СНПЦ «ШЛЯХ ДО СЕБЕ». Головна мета тренінгу – нагадати, що турбота про власний емоційний стан є важливою складовою психологічного благополуччя, а навички саморегуляції допомагають краще долати щоденні труднощі.
Організаторами та спікерами заходу виступили доцент кафедри наук про здоров'я, кандидат психологічних наук Тетяна Палько та студентки освітньої програми «Клінічна психологія»: Олександра Густі (перший курс) та Катерина Осадчук (другий курс). Тренінг викликав жвавий інтерес серед студентської молоді, оскільки тема психологічної стійкості сьогодні є як ніколи актуальною.
Під час зустрічі учасники разом із спікерами детально розібрали ключові поняття психоемоційного стану:
Природу стресу та тривожності, розглянувши різницю між корисним короткостроковим стресом (еустресом), що мобілізує ресурси, та виснажливими станами (дистресом і дисфункцією). Розглядаючи міфи та реальність розвінчали поширені стереотипи (зокрема про те, що «сильні люди не переживають стресу» або що «тривожність – це просто накручування себе»). Спікери наголосили, що тривожність – це реальна фізіологічна та психічна реакція організму, яка може виникати у будь-якому віці. Закцентували увагу на фізіологічних процесах та психосоматиці, поглибивши знання про роботу кортикостероїдних рецепторів, вплив гормонів (кортизолу та адреналіну) на мозок, зв'язок між емоційним станом і тілесними реакціями, а також причини зниження когнітивних функцій через хронічний стрес.
Особливу увагу на тренінгу було приділено розбору практичних кейсів з реального студентського життя:
- Як діяти, коли навалилося багато дедлайнів і вмикається прокрастинація?
- Як подолати паніку, прискорене серцебиття та тремор перед відповідальним виступом?
- Як вчасно розпізнати синдром емоційного вигорання та втому?
Учасники опанували дрібні щоденні рутини для підтримання ментальної ясності, зокрема техніка «квадратного дихання», методики когнітивно-поведінкової самодопомоги, правильні гігієнічні звички сну та контролю інформаційного потоку.
Організатори наголосили, що звертатися по допомогу – це вияв сили, а не слабкості. У разі сильного психоемоційного напруження чи кризових станів студентство завжди може звернутися до служб психологічної підтримки університету, кваліфікованих спеціалістів чи на гарячі лінії допомоги.
Завершився захід рефлексією та обміном враженнями. На знак вдячності за активну участь усі присутні отримали невеликі солодкі подарунки.
Дбайте про свій емоційний стан та пам'ятайте: ви не самі!
За інформацією доцента кафедри наук про здоров’я, кандидата психологічних наук Тетяни Палько та студентки другого курсу ОП «Клінічна психологія" Катерини Осадчук
