У середу, 12 лютого, до Міжнародного дня жінок і дівчат у науці був проведений круглий стіл на тему “Виклики та можливості для науковиць у сучасних умовах”. Подія мала за мету привернути увагу до важливості ролі жінок у науковій сфері, обговорити можливості та виклики, що постають перед науковцями в умовах війни. Міжнародний день жінок і дівчат у науці відзначається 11 лютого як міжнародний день ООН та за підтримки ЮНЕСКО й спеціальної структури ООН із питань ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок. Його ціллю є сприяння повноцінного доступу жінок і дівчат до участі в науці.
Проректорка Мирослава Лендьел зазначила, що подібні заходи до Міжнародного дня жінок і дівчат у науці будуть ставати щорічними і стануть ще одною доброю традицією наукового життя в УжНУ: “Всі жінки, які сьогодні тут зібралися, є науковицями, і розпочали свій шлях ще в студентські часи, коли писали бакалаврські, магістерські роботи й продовжували працювати над своїми дослідженнями в якості аспіранток, кандидаток наук, докторок наук… Нині ми тут, щоб обговорити те, що нас хвилює, турбує, а разом із тим і приносить задоволення. Радію, що такий день є, адже перед жінкою в науці стоїть більше викликів, ніж перед чоловіком. Оскільки в нашому суспільстві так прийнято, що на жінку перекладається відповідальність за турботи у приватному у житті – догляд за дітьми й старшими членами сім’ї, побут. Поряд із цим, жінки в освіті та науці є успішними, досягають значних висот, тож це свято є для нас надихаючим”.
“Наші попередниці, науковиці минулих століть, здійснили дуже багато, щоб ми могли реалізуватись. Навіть важко уявити, з якими труднощами, а подекуди презирством, їм доводилось боротись. Цей шлях почався дуже давно. Проте навіть у 21 ст. жінка може зіштовхнутися з проблемою, що її не сприймають на рівні з чоловіком. Часто це трапляється в наукових сферах, де досі чоловіків набато більше, і ці сфери вважаються традиційно “чоловічими”. Жінки впродовж минулих століть винайшли чимало винаходів, якими ми користуємось, проте навіть не здогадуємось, що винайшли їх саме жінки – Wi-FI, перископ, двірники на автомобілі, пральна машинку… Жінки змінили світ, і кожна з нас також, попри різні труднощі, також змінює світ своїм прикладом та науковою діяльністю” – наголосила начальниця науково-дослідної частини Катерина Скубенич.
Маріанна Колодій, керівниця Центру гендерної освіти УжНУ, окреслила для присутніх історію та традиції відзначення цього дня, а також основні аспекти щодо представництва та діяльності жінок і дівчат у науці: “До першої пʼятірки країн ЄС з найбільшою кількістю жінок-науковців входять Литва, Болгарія, Латвія, Португалія й Данія. Натомість ОАЕ, Іран, Узбекистан, Японія, Камерун, Саудівська Аравія — країни, в науці яких жінки мають найменше представництво. Серед вчених-дослідників українських наукових установ жінки складають близько 46%, проте тільки 20% із них перебувають на керівних посадах у ЗВО. У світі 30% наукових публікацій та 13% патентів на винаходи належить жінкам. Прогнозується, що гендерної рівності в області винаходів буде досягнуто у 2070 році. У світі серед студентів, що вивчають природничі науки, технологію, інженерію та математику, дівчата складають 35%. У Вікіпедії 15% текстів про науковців, присвячені жінкам-дослідницям”.
Також Маріанна Колодій презентувала результати опитування, яке напередодні до Міжнародного дня жінок і дівчат у науці було запропоновано пройти науковицям УжНУ. Метою опитування було дослідити особливості здійснення наукової діяльності жінками та дівчатами в Україні в умовах війни, дослідити їх основні потреби, можливості та виклики для реалізації себе у галузі науки.
Наприклад, основними викликами та барʼєрами для жінок і дівчат у науці науковиці УжНУ найчастіше називають: низький рівень заробітної плати у галузі науки, відповідальність жінок за доглядову працю в родині, потребу у значних фінансових ресурсах для здійснення наукових досліджень.
Наприкінці зустрічі учасниці заходу мали можливість розповісти про свій власний шлях у науці та підсвітити проблеми, з яким доводилось зіштовхуватись у побудові наукової кар’єри.
Ганна Фельцан,
Інформаційно-видавничий центр
