Вітання ректора з нагоди 77-річчя УжНУ
Шановні колеги, друзі, дорога університетська родино!
Наша alma mater, День заснування якої відзначаємо сьогодні, вперше відчинила свої двері перед студентами у рік закінчення Другої світової війни. Серед тих, хто першим переступив її поріг, були і щойно демобілізовані фронтовики, молоді патріоти. Вони мріяли і свято вірили у те, що здолавши нацизм, уберегли Європу від нових воєн, а їхні діти, онуки і правнуки будуть здобувати знання, розвивати науку, формувати світогляд виключно заради зміцнення миру, взаєморозуміння, братніх стосунків між народами і поступального цивілізаційного розвитку.
Однак стабільного миру, суспільного спокою і гарантування прав людини жодне повоєнне покоління українців так і не зазнало. Відразу по Другій світовій війні почалися політичні репресії, коли національно свідомих студентів радянські репресивні органи арештовували прямо у студентських аудиторіях і ув’язнювали у табори Сибіру, переслідували за підтримку національно-визвольних змагань, рідну мову, віру, змушували вчити фальсифіковану історію власної країни. Радянська імперія регулярно придушувала демократично-визвольні революції у сусідніх країнах та розв’язувала збройні конфлікти у світі, до участі у яких насильно мобілізовувала наших батьків. Адреси, де москва позначила свою присутність кров’ю, відомі усьому світу: Корея-1950, Угорщина-1956, Чехословаччина-1968, Афганістан-1979, Азербайджан-1990, Грузія і Литва-1991, Молдова-1992, Карибська і Близькосхідна кризи, війни у В’єтнамі, країнах Індокитаю, Африки…
Після серії невдалих спроб встановити у незалежній Україні проросійську маріонеткову владу, у 2014 році росія відкрито розв’язала проти нас військовий конфлікт, який переріс у повномасштабну загарбницьку війну, брутальну окупацію українських територій. Сьогодні в Україні йде жорстока національно-визвольна боротьба з нашим одвічним ворогом-окупантом за державну незалежність України, за право називатися і бути українцями, за збереження нашого етносу.
У лавах мужніх захисників Вітчизни – випускники та викладачі Ужгородського національного університету. Ужнівці вміло і хоробро воюють на передових ділянках фронту, захищають державний кордон, українські небо і море, об’єкти життєзабезпечення і громадський порядок країни, навчають майбутніх офіцерів та завтрашніх фахівців військовим і мирним професіям, лікують у госпіталях, лікарнях і медичних центрах поранених воїнів та цивільних громадян, особистою участю і власними коштами потужно підтримують всенародний волонтерський рух, опікуються біженцями та вимушеними переселенцями, укріплюють нашу віру у Перемогу на інформаційному фронті.
Такими є реалії відзначення 77-ї річниці заснування Ужгородського національного університету. Наше покоління складає найголовніший у своєму житті іспит – іспит відкладеною війною за Незалежність своєї рідної України. І в жодного з нас немає ані найменшого сумніву, що здамо ми його на відмінно. Бо з нами Бог, з нами Правда, з нами Свобода і підтримка Вільного Світу!
Від усього серця бажаю вам, шановні колеги, міцного здоров'я, сили духу, творчого натхнення, добробуту і затишку у родинах, мудрості і далекоглядності, нових звершень та непохитної віри у нашу Перемогу!
Слава Україні! Героям Слава!
Ректор УжНУ Володимир СМОЛАНКА