Науково-практичний семінар «Особливості впровадження цифровізації, інклюзії та екологізації у вищій освіті України»
27 листопада в онлайн форматі проходив науково-практичний семінар «Особливості впровадження цифровізації, інклюзії та екологізації у вищій освіті України». Захід відбувся в рамках міжнародного проєкту «Переосмислення (RE-DIRECTION) вищої освіти в цифровому контексті та актуалізація загальної інклюзивної та зеленої структури на основі найкращих практик та політичних рекомендацій ЄС». Протягом зустрічі учасники обговорювали актуальні питання стосовно цифрової трансформації, інклюзивності, екологізації та сталого розвиткуу вищій освіті.
Мета заходу — обмін досвідом щодо цифрової трансформації, сталого розвитку та інклюзивності у закладах вищої освіти України. Захід також спрямований на аналіз реалізації проєкту в партнерських університетах та отримання зворотного зв’язку від зацікавлених сторін щодо виявлення прогалин у навчальних програмах та планах ЗВО у цих напрямках. Модераторка семінару - Ганна Мелеганич, доцентка кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій, директорка Центру сталого розвитку УжНУ.
З вітальних слів розпочала Мирослава Лендьел, проректорка з науково-педагогічної роботи ДВНЗ «Ужгородський національний університет»: «Пріоритетами ЄС до 2027 року є, без сумніву, цифровізація, діджиталізація, інклюзія в політичній, громадській та освітній сферах, зокрема для студентів та викладачів, а також екологізація освітнього процесу та наукових досліджень. Наприкінці попереднього десятиліття, коли ЄС обговорював, які повинні бути основні цілі для його розвитку на наступні 10 років, було чітко визначено, що це є сталий розвиток, зелений перехід і впровадження інновацій, зокрема за допомогою цифровізації. Ну і звичайно інклюзія у широкому її розумінні, тобто різних прошарків, процесів у т. ч. освітнього. Європейська комісія створюючи програми, зокрема такі як Erasmus+, зазначила, що проєкти, які будуть запроваджуватися освітніми установами ЄС, партнерськими державами чи країнами-кандидатами ЄС, повинні торкатися цих пріоритетів. І нас дуже тішить, що команда нашого університету з колегами із інших українських вишів у партнерстві із з-закордонними університетами долучилися до проєкту, який зараз успішно реалізовується».
Наступного до слова запросили Олександра Пацкана, заступника голови Закарпатської обласної державної адміністрації: «Ми прекрасно розуміємо, що сучасний світ від нас вимагає не лише адаптації, а й прийняття швидких рішень. А швидкі рішення – це обов’язково і про цифровізацію. Вже зрозуміло, що без цього чинника, а також трансформації й автоматизації процесів нам важко буде досягнути тих чи інших успіхів. Тому теми, які ви сьогодні підняли, тобто інклюзія, цифрової трансформації та екологізація – це дуже важливо».
Віталій Андрейко, декан факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ «Ужгородський національний університет» приєднався до вступних слів : «Хочу відзначити, що якраз майже рік, як ми розпочали реалізацію цього проєкту, і досить багато гарних ініціатив було реалізовано. Протягом 2024 року, наш колектив отримав можливість познайомитися з безпосередніми учасниками і нашими партнерами з України, Грузії, Греції та Німеччини. Також відвідали Грузію Грузинський міжнародний університет в Тбіліссі, де був проведений цікавий захід, симпозіум. Протягом трьох днів ми знайомилися, ділилися першим досвідом в рамках зазначеної проблематики. Окрім того, нами протягом цього періоду опрацьовано значний масив нормативної правової бази щодо цифровізації, екологічних питань та інклюзії. Ми дуже раді, що в нашій команді працюють кваліфіковані співробітники, які сприяють успішній реалізації проєкту».
Наступний етап - презентація досвіду університетів України щодо впровадження цифрової трансформації, інклюзії та екологізації в освітній та навчальний процес. Першим виступив проректор з науково-педагогічної роботи УжНУ Ігор Король, який розповів про впровадження інформаційної системи в Ужгородському національному університеті, яка, між іншим, розроблена викладачами та аспірантами нашого ДВНЗ. Вона автоматизує навчальний процес та полегшить роботу викладачів і деканатів. Наразі система працює та оснащена для магістратури: сформовані індивідуальні навчальні траєкторії, впроваджено електронні відомості та автоматизовано підготовку дипломів і додатків. Це значно скоротило час на обробку документів. Вже з наступного семестру платформа охопить і бакалаврат, а також дозволить студентам самостійно обирати дисципліни у програмі. У планах масштабувати цей проєкт, зробивши ключовим інструментом в освітньому процесі УжНУ. Також проректор продемонстрував нововведення на головному сайті університету – функцію «інструмент доступності». Опція була додана 14 листопада та полегшує роботу зі сторінкою для людей, які мають проблеми із зором. Іконка розміщена у лівому нижньому кутку.
Ганна Рибак, доцентка кафедри економічної теорії та міжнародної економіки із Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова розповіла про цифрові рішення та інклюзивні практики в освіті в умовах воєнного часу. У своїх методах навчання вони використовують командну роботу, аби студенти могли застосувати теоретичні знання на практиці, крім цього, також залучають методику «Case study». Вже тривалий час у навчальному процесі їх університет активно застосовує цифрові платформи, зокрема пані Ганна виділила три з них - «Moodl», «Teams» та «МКР».
Олеся Жовнич, доцентка кафедри іноземних мов з Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського поділилася досвідом реалізації проєкту RE-DIRECTION. Оскільки Вінниця є одним з міст, яке стало прихистком великої кількості громадян в часи повномасштабного вторгнення питання інклюзивності та цифровізації постає гостро, адже мова йде не лише про людей з інвалідністю, які не можуть відвідувати заняття, а й осіб, які психологічно не готові до очної освіти. Ці чинники спонукали перевести значну частину навчального процесу в онлайн формат, яким також активно користуються студенти, які були вимушені переїхати за кордон. До того ж впроваджена змішана форма, синхронне та асинхронне навчання.
Наступна тема – «Цифровізація в освітніх проєктах: досвід діяльності ГО «Університетський центр підтримки бізнесу «Про БОНО»» про що розповіла його керівниця громадської організації Вікторія Бондаренко. Вона поділилася власними кейсами, які були організовані в межах ГО. Зокрема три освітні проєкти, які також супроводжувалися цифровою трансформацією. Пані Вікторія підкреслила значущість онлайн освіти, оскільки та підвищує доступність навчання для охочих з усіх куточків світу і дає можливість відстежувати роботу програм у режимі реального часу.
Підняла важливу тему «Інклюзивні практики в освіті» Альона Алмашій, директорка Центру інновацій та розвитку ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Організація активно бере участь у житті студентства та сприяє обізнаності молоді в таких важливих питаннях. Зокрема воркшоп під назвою «Інклюзія це про мене чи ні», де окрім теорії також застосовували і практичну складову. Ще один цікавий захід – дебатний турнір «Рівноправні», який присвячений захисту прав людей з інвалідністю. Наступний теж воркшоп «Почуй, відчуй, побач» – відзначився великою кількістю позитивних відгуків серед студентів. Крайній івент цього року – тренінг «Права молоді та стандарти Ради Європи», його ціль насамперед донести, що молодь є такими ж членами суспільства як й інші. «Ми маємо на меті такими заходами навчити студентів будувати конструктивний діалог навколо інклюзивності, орієнтуватися в подібних темах, допомагаємо опанувати етикет спілкування з людьми з інвалідністю і т.д.», - зазначає пані Альона.
Продовжила її колега Марина Сташина-Неймет, провідна фахівчиня Центру інновацій та розвитку УжНУ, яка підготувала доповідь про «Інклюзивне лідерство в системі вищої освіти». «Варто почати з того, що процес інклюзії невід’ємно поєднаний з лідерством. Тому, якщо ми хочемо говорити про підвищення присутності малопредставленої частини населення на ключових ролях, тобто тих хто буде не лише ініціювати проєкти, а й зможуть стати провідними фахівцями у реалізації різноманітних рішень, то повинні сприяти інклюзивності», - говорить спікерка.
Про екологізацію у вищій освіті України розповідала Світлана Делеган, доцентка, керівниця Центру міждисциплінарних наукових досліджень ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Вона підкреслила, що дисципліна «Основи екології», яка ще у 2000-х роках була невід'ємною частиною освітнього процесу у вищих навчальних закладах, тепер втрачає свій пріоритет і обов’язковий статус. Це призводить до необізнаності молоді в базових поняттях і складниках навколишнього середовища. Також порушила проблему урбанізації та нераціонального чи надмірного використання природних ресурсів.
Варто згадати і про досягнення з-закордону, тож про програми екологічної освіти в сучасній Ірландії підготувала доповідь Маріанна Марусинець, доцентка кафедри історії та суспільних дисциплін, старший дослідник Науково-дослідного центру імені Тиводора Легоцького Закарпатського угорського інституту імені Ф. Ракоці ІІ. З її слів, Ірландія активно інвестує в охорону навколишнього середовища, що стало одним з основних напрямків у розвитку країни, та сприяє покращенню зв’язку молоді з природними ресурсами. Це поліпшує їх творчі здібності та мовленнєві навички, до того ж сприяє підвищенню академічних результатів. Зокрема, програма «Зелена школа» є успішним прикладом екологічної освіти, яка інтегрується у формальний навчальний процес і дозволяє учням отримувати знання про природу за межами класу. Такі ініціативи позитивно впливають на поведінку та ставлення до екосистем серед дітей і молоді, що важливо для їх майбутнього екологічного розвитку.
Роман Хайнас, асистент кафедри бізнес-адміністрування, маркетингу та менеджменту, розповів про нову дисципліну «Особистий бренд. Вона вчить формувати та підтримувати імідж, що сприяє успішній кар’єрі та взаємодії з клієнтами. Диджиталізація та соціальні мережі відіграють ключову роль у розвитку особистого бренду, а екологічний маркетинг стає важливою складовою для стійкості бізнесу.
Наступна частина семінару – апробація наукових досліджень студентів другого рівня вищої освіти, спеціальність «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Модератор - Андрейко Віталій, доцент кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій, декан Факультету історії та міжнародних відносин УжНУ.
Були представленні наступні напрацювання:
- «Інформаційні війни в сучасних міжнародних відносинах: світовий та український досвід» від Артура Яновського;
- «Екологічна безпека в сучасних міжнародних відносинах: основні проблеми та шляхи вирішення» від Крістіни Товтин;
- «Міжнародний вимір екологічної безпеки: сучасні тенденції та принципи реалізації» від Сабріни Кухти;
- «Імідж України в європейському мас-медійному просторі» від Каріни Товтин;
- «Соціальні мережі як інструмент цифрової дипломатії: можливості та ризики» від Катерини Лях;
- «Цифрова дипломатія в умовах гібридної війни: на прикладі України» від Юліанни Ганіни;
- «Перспективи та можливості цифрової дипломатії для України» від Камілли Лендʼєл;
З темами своїх магістерських напрацювань виступили також ряд інших студентів факультету історії та міжнародних відносин УжНУ.
Дельніше про проєкт можна дізнатися тут: https://www.re-direction.org/
Валерія Мельник,
Інформаційно-видавничий центр.
_thumb_wide.JPG)
