Професор Микола Сийплокі: «Перший проект КК незалежної України – це величезний пласт законотворчої діяльності про який повинні знати всі, й науковці зокрема».

В Ужгороді вийшла друком хрестоматія «Перший проект кримінального кодексу незалежної України (1992-1998 років) за авторством професора юридичного факультету УжНУ, доктора юридичних наук Миколи Сийплокі.

Як розповів Микола Васильович, у своїй роботі він постарався розкрити та проаналізувати особливості підготовки у 1992–1993 роках першого, альтернативного офіційному, проєкту Кримінального кодексу незалежної України. В інтерв’ю науковець розказує, чому взявся за таку ґрунтовну роботу, в чому полягає важливість хрестоматії та кому вона буде корисною насамперед

 Пане Миколо, розкажіть, будь ласка, скільки часу забрала підготовка Хрестоматії?

На перший погляд, питання часу підготовки хрестоматії «Перший проект Кримінального кодексу незалежної України» здається простим. Але така проста відповідь буде,  очевидно, некоректною по відношенню до авторського колективу проекту, їх законотворчої діяльності та перед світлою пам’ятю Вчителя – Віктора Миколайовича Смітієнко, як керівника робочої групи по його підготовці.

Іншими словами, питання написання хрестоматії тісно пов’язане з історією підготовки самого проекту, соціально-політичною обстановкою в Україні та відомими подіями – широкомасштабною війною Росії проти незалежної України. Тому хотілось би, по-перше, щоб громадяни усвідомили про що йде мова і яке значення має забутий перший проект КК незалежної України для її історії і, зокрема, для реформування кримінального законодавства; по-друге, щоб для науковців-криміналістів відкрити нові грані кримінально-правової науки. Хоча, буду відвертим, є науковці, які скептично ставляться до першого проекту КК незалежної України, підготовленого під керівництвом професора В.М. СМІТІЄНКА.  

Чим пояснюється такий скептицизм науковців?

Обставинами, які склалися на початку 90-х. У зв’язку з розпадом колишнього СРСР та припиненням функціонування його правової системи склалася об’єктивна обставина – необхідність у створенні (відновленні) нової незалежної держави Україна.

 Після проголошення Україною незалежності постало питання підготовки і прийняття власного, яке б відповідало тогочасним реаліям, нового кодифікованого кримінального законодавства. Криміногенна ситуація, що склалася тоді в країні, була загрозою національній безпеці. За таких обставин, Верховна Рада України дала офіційний старт по підготовці нового Кримінального кодексу. Своєю постановою «Про Концепцію судово-правової реформи в Україні» від 28 квітня 1992 року № 2296-XII парламент доручив Кабінету Міністрів України, Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності, Верховному Суду України протягом 1992 року підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України відповідні проекти законів.

 20 жовтня 1992 року розпорядженням Першого Віце-прем’єр-міністра України було затверджено склад робочої комісії в кількості 27 осіб по підготовці офіційного проекту Кримінального кодексу.

 Іншу робочу групу в кількості 7 осіб постійної Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю з підготовки альтернативного проекту Кримінального кодексу України очолив професор В.М. Смітієнко.

 Рівно через рік, в 1993 році, робоча група під керівництвом В.М. Смітієнка уже підготувала перший проект Кримінального кодексу незалежної України. 28 жовтня 1994 році з метою всенародного обговорення його опублікували в газеті  «Іменем Закону». Проект мав проєвропейське спрямування і, на відміну від КК України 1960 року, професійно і активно реалізовував ідею єдності правової спрямованості всіх галузей українського права у боротьбі зі злочинністю.

 З цією метою проект в якості попередньої умови настання кримінальної відповідальності застосовував адміністративно-правові, дисциплінарні, екологічні преюдиції. Вважаю, це суттєва обставина попереджувального призначення кодексу, оскільки вона реалізує також принцип економії кримінально-правової репресії. Водночас за архівними даними та за даними засобів масової інформації того часу, станом на 1994 -1995 рр. немає жодних фактів появи офіційного проекту КК України. Можна припустити, що на той час його ще взагалі не було.

 Однак, в подальшому в другій половині 90-х, почала з’являтися інформація щодо офіційного проекту, який в більшості відтворював положення  КК України 1960 р., із запозиченням ряду статей з кількох проектів Росії, Білорусії, виданих обмеженим тиражем. Таким чином, говорячи про період 1992 - 1998 рр. можна з впевненістю стверджувати про автономне існування двох паралельних проектів КК України. При цьому кодекси мали однакові права щодо уваги з боку парламенту. Є навіть постанова Верховної Ради України щодо об’єднання обох варіантів.

 Однак представники робочої комісії Кабінету Міністрів України були проти такого об’єднання, хоча професор Смітієнко В.М. підтримував це рішення, так як для нього було важливим понад усе, щоб прогресивні, нові положення проєвропейського кримінального законодавства, що містилися в першому проекті, проросли в незалежній Україні. Але миру не було, між робочими групами з розробки двох проектів точилася запекла, але мовчазна війна. Основною метою було обійти один одного на шляху до розгляду їхніх проектів у  Верховній Раді.

Цей період в історії української кримінально-правової науки, гадаю, ще отримає належну наукову увагу та правову оцінку.

 Після сказаного, повертаючись до вашого першого питання, вважаю уже буде більш зрозумілим те, що активна фаза написання хрестоматії розпочалась саме з 24.02.2022 року з моменту, коли Російська Федерація розпочала повномасштабну, агресивну нічим не спровоковану жорстоку війну проти незалежної України та її громадян. Стало зрозумілим, що агресор хоче забрати у нас все, у тому числі нашу історію. А перший проект Кримінального кодексу незалежної України, вважаю, є частиною нашої української ідентичності.

 Чому Ви вирішили підготувати цю хрестоматію, чим підготовка першого КК України так важлива?

Враховуючи той період, ті історичні прокомуністичні передумови, коли 70-75% українців підтримувало проросійські ідеї та цінності, на жаль, слід констатувати факт, що для реалізації першого проекту Кримінального кодексу незалежної України, підготовленого під керівництвом професора Смітієнка, не було жодного шансу. Більше того, про цей проект стали забувати, як і про історію нашого народу, науковці оминали його своєю увагою і не вважали його складовою української кримінально-правової науки.

 Проектна робота під керівництвом В.М. Смітієнка – це величезний пласт законотворчої діяльності з передовими на той час, прогресивними, проєвропейськими ідеями, концепціями, положеннями, про які повинні знати всі, й науковці зокрема. Це частина залізобетонного фундаменту нашої незалежної України, нашого народу, нашої правової системи, про яку просто забули.

 Мені приємно, що вперше в історії української кримінально-правової науки саме нашій кафедрі вдалося відтворити цей важливий історичний факт.  Слова щирої вдячності хочу висловити завідувачу кафедри кримінального права та процесу юридичного факультету Ужгородського національного університету Ярославу Ступнику та кандидатці юридичних наук, доцентці Ірині Нестеровій, які підтримали та допомогли відтворити історії української кримінально-правової науки для нас всіх та майбутніх поколінь юристів незалежної України. За таких обставин буде доречним згадати безсмертний вислів відомого українця, поета М.Т. Рильського «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани».

 Своїм приємним обов’язком вважаю висловити щиро подяку науковому редактору з підготовки хрестоматії - доктору юридичних наук, професору Кузнецову Віталію Володимирович, який допоміг власним архівними матеріалами, і для якого професор В.М. Смітієнко є також Вчителем.

  Для кого хрестоматія буде корисною насамперед?

Положення хрестоматії, цілком справедливо, дозволяють рекомендувати її науковцям при здійсненні кримінально-правових досліджень. Вони дозволяють здійснювати порівняльний аналіз норм вказаного проекту КК України та визначатися з потенційними перспективними напрямами удосконалення чинного КК України.

 Матеріал, викладений у хрестоматії, також має освітнє значення  й може бути використаний при вивченні теми «Закон про кримінальну відповідальність України» навчальної дисципліни «Кримінальне право України». Усе це дозволяє дійти висновку, що хрестоматія дає унікальну можливість ознайомитися з відповідними варіантами першого проекту КК України та відповідає вимогам, що висуваються до такого роду навчальних видань. Ця книга є завершеною та змістовною працею, прийнятною для використання науковими, науково-педагогічними працівниками, здобувачами вищої освіти. Вважаю, це видання також буде корисним не тільки для використання в освітньому процесі, а й стане підґрунтям для здійснення сучасної реформи кримінального законодавства.

• Юридичний факультет