«Голокост трансформував повоєнний світ і пам’ять про війну»: В Ужгородському університеті стартував міжнародний проєкт присвячений Голокосту
В межах проєкту з The Claims Conference University Partnership program in Holocaust Studies в Ужгородському національному університеті стартують курси з історії Голокосту. Впродовж двох семестрів 2025—2026 навчального року, студенти-бакалаври, магістри та аспіранти зможуть відвідати лекції кандидата історичних наук, доцента кафедри археології, етнології та культурології факультету історії та міжнародних відносин УжНУ Павла Худіша. Ужгородський національний університет став третім вищим навчальним закладом в Україні, що отримав право взяти участь у реалізації цієї програми.
За словами викладача, протягом курсу студенти зможуть поглиблено вивчати історію Голокосту як одного з найжахливіших злочинів в історії людства. Курси створені, щоб пояснити історію Голокосту, його передумови та наслідки крізь погляд безпосередніх учасників — вцілілих людей, які залишили свої свідчення, спогади та мемуари.
«Ми дізнаємося як євреї співіснували та взаємодіяли з іншими народами до Другої світової війни, що змінилося з приходом до влади нацистів, їхніх союзників і колабораціоністів, та як Голокост трансформував повоєнний світ і пам’ять про війну, — розповідає автор та викладач курсу Павло Худіш. — Я переконаний, що так звані “cухі історичні факти” мало що пояснюють, тому ми зі слухачами курсів заглибимося в аналіз різноманітних життєвих досвідів звичайних людей — як євреїв, так й інших людей, які пережили екстремальне насильство в часи Другої світової війни. Іноді ці люди боролися чи співпрацювали зі злом, рятувалися самостійно чи допомагали врятуватися іншим, стояли осторонь або ставали жертвами злочинців, але найчастіше їхній досвід був складним, багатогранним та динамічним. Саме розуміння цієї складної динаміки масового насильства часів Другої світової війни дає нам ключ до аналізу інших злочинів, включно з тими, що вчиняє російська армія на території України з 2014 року».
Всього упродовж семестру студенти зможуть відвідувати три факультативні курси за вибором:
- Вступ до історії Голокосту;
- Німецько-радянська війна та «Голокост від куль» на території України;
- Історія єврейської громади та Голокост на Закарпатті.
За словами Павла Худіша, найпопулярнішим серед студентів виявився курс про історію Голокосту на Закарпатті: його зголосилися прослухати понад 20 людей. Він додає, що курси проходитимуть за методикою реверсивного навчання (flipped classroom).
«Студенти перед кожною лекцією отримають кілька джерел (спогади, мемуари, щоденники чи відео інтерв’ю вцілілих у Голокості), а також окремі короткі параграфи з наукової літератури, — каже Павло Худіш. — Ми разом зі слухачами на занятті, користуючись детальним питальником до джерел, будемо аналізувати, дискутувати та обговорювати. Студенти повинні навчитися глибше мислити і ставити глибокі запитання до джерел, вміти їх верифікувати та зрозуміти їхню складність».
Сам автор та викладач курсу Павло Худіш досліджує Голокост понад 10 років. Зокрема, у 2016 році захистив дисертацію, в якій розглянув післявоєнне Закарпаття крізь призму чехословацько-радянських відносин. У фокусі наукової роботи був процес приєднання регіону до СРСР, дипломатичні перипетії навколо нього, спроба Чехословаччини відновити свої «домюнхенські» кордони, а також міграційні процеси, що слідували та випливали зі зміни державної приналежності краю. Йдеться про оптацію чехів і словаків, що повинна була б означати добровільний вибір громадянства на користь Чехословаччини. Однак фактично такий вибір був зовсім не добровільним. «У цьому процесі взяли участь і тисячі вцілілих у Голокості євреїв, що повернулися в Закарпаття в кінці 1944 року і особливо у 1945 році. Загалом, із більш ніж 100 тисяч єврейських чоловіків, жінок та дітей, вижили під час Шоа і повернулися тільки 15-17 тисяч. Уже невдовзі більшість з них масово покинули регіон в час, коли СРСР поступово опускав “залізну завісу”, — розповідає Павло Худіш. — Мені стало надзвичайно цікаво: а які відносини були у вцілілих євреїв як зі своїми неєврейськими сусідами, так і з державними органами різних рівнів та іншими історичними акторами? Що сталося з майном євреїв і чи змогли вони повернути його собі? Якщо ні, то чому? Та що, врешті-решт, спонукало вцілілих виїхати або залишитися? Саме цими питаннями, як і десятками похідних, я детальніше почав займатися вже після захисту, розвинувши один із підрозділів дисертації. Словом, наукові пошуки тривають».
На думку Павла Худіша, історія Голокосту — інтегральна частина історії України, а євреї були головною мішенню нацистів, їхніх союзників та колабораціоністів, проте долі євреїв тісно переплетені з іншими групами жертв. «Це і люди з інвалідністю, і радянські військовополонені та інші вразливі групи, серед який було чимало українців. Зокрема, і роми, які теж здавна проживали на українських землях та стали об’єктом знищення в добу Голокосту», — розповідає викладач.
Він додає: потрібно не лише згадувати, що Україна на четвертому місці в світі за кількістю Праведників народів світу, тобто людей, які безкорисно рятували життя євреям в часи війни, але й «по-дорослому» обговорювати складні теми участі окремих українців та організацій у Голокості на боці злочинців. «Адже Шоа (Голокост також іноді називають «Шоа», що на івриті означає «катастрофа») — багатогранний процес, що відбувався крок за кроком на тлі Другої світової війни і оприявнив надзвичайно широкий і динамічний спектр поведінкових реакцій. Саме цю складність я намагатимусь пояснити своїм студентам і навчити ставити питання: до джерел, до текстів, до самих себе», — каже Павло Худіш.
Анастасія Лендьел,
Інформаційно-видавничий центр УжНУ
